Біль, що роздирає на шматки…

Війна змінила все. Змінила нас, людей, які нас оточували, змінила навіть місця, які колись вирували життям. Ще вчора я вірила в те, що люди здатні на співчуття, розуміння, або хоча б мовчазну підтримку, проте сьогодні прийшло усвідомлення, що осуд, заздрість та псевдо втома таки переважають те, що я завжди хо тіла бачити в людях.

Когось «торкає» найменша жертва цієї клятої війни, а хтось живе далі з думкою: «це десь там, дале ко від мене, тож мене це не стосується». Це сумно, це страшно і це розчаровує. Десь там на фронті ті, хто стоять і боряться за свою сім’ю, а тут цілі сім’ї гинуть від ракет. І між всіх людей, яких «торкнулася» війна, існують ті, які нічого не зробивши вже від неї втомилися. А я таки втомилася вдавати, що біль не розди рає на шматки; вдавати, що мене заспокоюють слова: «все буде добре; і вдавати, що я чудово справляюсь, бо це не так.

Це не так і це бачать ті, хто шукає правду в очах, у фразах сказаних пошепки, у втомленій ході та зіс ковзнувшій масці. Це бачать ті, кому дійсно не байдуже, хто готовий «прожити» це з тобою. Проте, «таких» одиниці, на жаль. І вони теж ма ють свою боротьбу, свій шлях і свій запас сил.

Цей розділ - це історія, яка не буде написана в підручниках, чи показана в новинах. Можливо, через те, що вона надто важка для сприйняття, надто невигідна і ще ьагато інших надто, які так часто невписуються в рамки людської свідомості, адже, на жаль, така наша особливість - швидко звикати до всього, байдужіти, ставати жорстокими. Такими стали люди навколо, таким став мабуть кожен з нас. Хтось менше, хтось більше. Врешті, у кожного своя історія, як і в мене.

Тож цей  розділ – це те несказане, наболіле, яке не чув ніхто з тих людей, але прочитає тепер кожен, кому не байду же. Не байдуже на високі могили молодих хлопців, які боролись за свободу, на зниклих безвісти, кіль кість яких вже доходить до сотень тисяч, на зруйновані сім’ї та їхні почуття. Почуття, які роз’їдають, мене, їх, вас. Всіх хто, читатиме рядки написані сльозами і хто проживатиме події, про які я писала ночами.