Про мене…
Мої вірші завжди були криком душі і сподіванням на те, що слова, котрі лягли на папір, торкнуться душ інших людей. Я завжди писала: коли важко було говорити, коли горло стискало від непролитих сліз та болю, коли тиша з’їдала, а ще більше — коли з’являвся вогник надії.
Кожен написаний мною рядок — це моменти, переживання, біль, любов, надія. Це те, що я проживала, що хотіла закарбувати в пам’яті й витягнути з найпотаємніших глибин свідомості.
Моя збірка — це не про ідеальність, не про досконалі поєднання епітетів та милозвучність рим. Моя збірка — про життя, таке, яким воно є. Без прикрас, романтизації, жалю.
Про життя, сповнене прекрасних моментів, кохання і водночас — про життя, яке роздирає душу на шмаття і залишає в серці лиш порожнечу.
Тож я просто писала, як є. Просто викладала слова на папір, наче малювала картину. Картину, у якій зібралося все і яка назавжди залишиться частинкою моєї душі, захованої в аркушах паперу…
Відредаговано: 29.01.2026