Наступив ранок, вчора ми рано лягли тому що стомились, перші дні завжди такі важкі?
Хоть це й була база відпочинку тут і проходив табір і я записав нас всіх туди! Якщо питання чому? То, нехай згадають дитинство, а якщо вони не їхали в табір то вперше побудуть, як учасники.
У нас по роскладу у нас буде гід або вожатий, ми всі повинні були прийти в головний зал щоб визначити хто буде нашим вожатим. Звісно він попадеться нам рандомно, це було так очікуюче що я довго не міг заснути. Я швидко проснувся і почав будити решту.
- Ранок! вставайте! росподіл вожатооогоо!
- що ти ореш придурок!
- о ти перша встала
- звісно твій крик мені здається почули навіть ведмеді в лісі за три кілометри
- ну-ну а чому ти одна проснулась тоді ?
- Серафим мені бляха відки знати
- Христя давай помагай мені будити їх
- ні я краще їжу приготую
- но вожатий..
- ти хочеш на ранок бути голодним?
- но я ж модель..
- я зроблю для тебе малоколорійну їжу
- урааа, тоді йду кликати інших
Я швидко піднявся на другий поверх і почав гримати в двері, можливо потім я получу вирок але мене це не сильно хвилювало на той час.
- Ярік вставай, хочеш мене лишити одного?
- ти коли закриєшся..
- ой ти швидко проснулась - перед мною стояла новенька в довгій футболці світло голубого кольору.
- звісно твій крик мене і розбудив..
- а чому Ярік тоді не проснувся
- він вроді на самий ранок пішов бігати
- що справді - я трошки побув в шоці хвилин три
- ну да, відкрий його двері і побачиш
Я відкрив двері а там вже було все заправленно і його не було, я здивувався, напевне добре слідкує а фігурою
- справді..
- що там так смачно пахне!- знизу почувся голос Ярослава він був без футболки і шортах, накачене спортивне тіло так щей з роспатланим волоссям було прекрасний вид для фотки.
- ой ти живий - сказала новенька з сходів
- ну так а мав бути мертвим?
- ну Серафим так переживав за тебе
- що не правда! - не знаю чому но я покрився румянцем не знаю чи було це видно але я з усіх сил надіявся, що ні.
- як мило з твоєї сторони- він мило мені посміхнувся і дивився на мене прекрасними коричневими очима, я знов зашарівся
- сідайте їсти
- йдемо йдемо!
З кухні справді відчувався гарний запах чаю і кави, а ще їда з змішеними запахами, так і відчувався апетит.
Так і почався другий день перебуття тут.