Воскресіння

За дивним збігом обставин в ту ніч, коли лікарі боролися за життя Соломії та її новонародженого малюка, професіонали поверхом нижче рятували життя молодику, який з серйозним, вогнепальним пораненням був доставлений до найближчої від місця події лікарні. Операцію проводили протягом чотирьох годин, але стан потерпілого гіршав щохвилини і самі фахівці не були впевнені в успішному фіналі цієї події.

Кілька зупинок серця, анафілактичний шок та клінічна смерть - от що було зі щойно доставленим слідчим - Максимом Вікторовичем, який підібрався дуже близько до лігвища дракона-наркодилера, у якого з принциповим поліцейським були свої особисті рахунки.

Перебуваючи без свідомості Максимові здавалося, що він хижий вовк, який самотужки може наздогнати та перемогти чужу зграю. Але його сили були нерівні, і він зазнав поразки отримавши вогнепальне поранення, яке вибило в нього землю з-під ніг. Поранений вовк знесилено впав посеред яскраво-зеленого, пахучого, хвойного лісу посеред якого звідкилясь з'явився світлий образ граційної вовчиці з людськими, карими очима. Максим чудово знав ці очі, бо бачив їх багато разів. За вовчицею позаду йшло маленьке, але дуже поважне вовченя, яке зайвого кроку не робило без маминої згоди. Свідомість Максима впізнала вовчицю - це була Христина, а за нею - їх малюк. Поранений вовк хотів підвестися та піти за своїми улюбленими душами, але не міг - через болючу, пекучу рану біля самісінького серця та сильну втрату крові. Поважна вовчиця серйозним жестом вказала пораненому вовкові на те, що йому до неї не можна і сама не наблизилася до нього.

 Сонце яскраво освітило своїм промінням ліс, і в якийсь момент вовчиця з вовченям зникла у невідомому напрямку, а розчулений, поранений вовк не мав навіть сили завити від нестерпного болю, як фізичного, так і морального.

Невідомо скільки ще після появи вовчиці з карими очима лежав у крові поранений вовк, але через якийсь час до нього прилетів яскравий, ніжний метелик. Він довго кружляв над вовчою  головою, а згодом - сів прямісінько на болючу рану з якої струмком витікала гаряча кров. Метелик подарував знесиленій тварині силу та забрав біль. Сіроманець, хоч з надмірними зусиллями, але зміг підвестися і піти вслід за своєю зграєю. Яскравий метелик помилувався величним вовком і впав на тому місці, де щойно лежав знесилений вовк.

-Пульс стабілізується, - закричала молода медсестра, яка стежила за життєвими показниками Максима на моніторах і датчиках. - Кардіограма приходить до норми! - весело додала медсестра.

- Ну нарешті! - суворо промовив літній хірург, який проводив операцію. - А то зібрався він у потойбіччя. Рано, хлопче, чуєш?! Тобі туди ще рано! Он, молодий, зелений та й сім'єю, судячи з усього ще не обзавівся, - проводячи операцію висловлював припущення досвідчений лікар.

- У Новий рік з новим життям! - весело додала молода медсестричка, яка продовжувала безперервно слідкувати за моніторами.

- Оце робота в нього - ледь не пристрелили і заради чого? І я чомусь підозрюю, що кривдників ніхто не спіймає і за свої дії вони ніяк не відповідатимуть. Дуже хотілося б помилятися, - серйозно додав лікар з сивиною на скронях. - Був би він моїм сином - кістьми б ліг, та не пустив би на таку небезпечну роботу! Це так, ніби, російська рулетка - відправляєш на роботу і не знаєш, побачиш живим, чи вже ні - підбив підсумок хірург. - Найнебезпечніше для нього позаду - жити буде, сподіваюся, довго та щасливо. Але йому доведеться чимало часу витратити на реабілітацію. Це ж треба, куля пройшла в міліметрі від серця - це дійсно справжнє диво, що все так закінчилося. Хоч і важкий, але стабільний, а стабільність - це наше все - стомлено усміхнувся лікар. - Далі надія лише на нього, адже саме від нього залежить, чи захоче він жити далі, чи… - досвідчений фахівець обірвав незавершену фразу.

Тим часом поліціянти переслідували авто Максима, яке викрав зловмисник після того, як поранив поліцейського та зрозумів, що на своєму далеко не заїде - пробиті колеса. Максим Вікторович давно стежив за безкарним, місцевим наркодилером, всі стежки вели до якого, але він завжди виходив сухим із води. Так само і цього разу - негідник підсадив молодих дівчат із багатих сімей на наркотики, а невдовзі одна з них була знайдена мертвою від передозування. Усе і цього разу могло б зійти з рук наркодилеру, але батько загиблої виявився впливовим чиновником, і він бажав помститися винному за смерть єдиної дочки.

За випадковим збігом обставин - кримінальну справу доручили самому принциповому та відповідальному старшому слідчому та начальнику слідчого відділу - Максимові Вікторовичу.

Цікавим був і той факт, що колишній чоловік Соломії - Андрій, колись доволі часто був пов'язаний саме з цим кримінальним авторитетом, мабуть, у них була взаємна вигода з продажу та збуту наркотиків.

Варто було слідчому наблизитися до розгадки цієї справи, як відразу щось ішло не так. То звинувачуваний зникав без вісти на тривалий час, то матеріали справи зникли з комп'ютерів та архіву. Одним словом - відбувалися містичні історії, які називалися: "Щур в овечій шкурі". Так, саме щур, адже стало ясно, що хтось зі "своїх" зливає інформацію наркоторговцям. Мабуть, негідники більше платять, ніж роботодавці у силових структурах, або ж продажним шкурам скільки не дай - все-одно буде мало.

Максим після операції добу не приходив до тями, але, нарешті, сталося диво і чоловік опритомнів. Перше, що він побачив - трубки та крапельниці, і своєю затуманеною свідомістю зрозумів, що знаходиться в лікарні. Він хотів когось покликати, але не зміг навіть поворухнути прилипшим до піднебіння, сухим язиком. "Води, я хочу води" - промайнули думки в його неясній голові.

Медсестричка, якраз, забігла до пацієнта в палату, аби побачити, як його стан і дуже зраділа, побачивши, що чоловік опритомнів.

-Вітаю, Максим Вікторович, - продзвенів тоненький голосок молодої медичної працівниці. - З Днем народження Вас, - усміхнулася до нього милолиця дівчина. - І з Новим роком! Так, так. Сьогодні уже перше січня на календарі, а в новорічну ніч ми боролися за Вас у операційній. То ж - з поверненням, - весело торохтіла медсестра.