Виправлення давніх помилок

Після зізнання про захист з порушеннями Соломія зазнала трохи клопоту. Їй довелося кілька разів їздити у прокуратуру та давати кожного разу більш детальні свідчення. Прокурор піднімав лабораторію та шукав правдивий результат аналізу. І ось пощастило, він все ж його знайшов і справа про загибель Христини була поновлена. 

Поліцейські знайшли підозрюваного, котрий уже й забув про два життя на своїй совісті, та жив одним днем, не роблячи висновків з попереднього, гіркого досвіду.

Не залишилася без покарання і Соломія, адже їй заборонили займатися адвокатською діяльністю із занесенням заборони в особу справу. А ще, дали великого штрафу, який жінка мала сплатити в найкоротший термін. Прикро та дорого, але за свої вчинки треба відповідати - заспокоювала себе жінка розуміючи, що робить усе правильно. Хоч чимось вона може спокутувати свою провину перед загиблою Христинию та очистить власну совість. Краще пізно, ніж ніколи.

Аналізуючи ситуацію молода жінка пригадувала, скільки справ вона вела з відхиленнями від протоколу для того, аби врятувати бюро та самій не померти з голоду. Їй було прикро і соромно за себе. Щоб хоч якось скинути з себе тягар минулого, дівчина однозначно прийняла рішення - іти до кінця. Нехай це і складно - піднімати справу минулого, але очистити совість їй було необхідно.

Справу про загибель Христини на пішохідному переході відновили та переглянули.  Винуватця визнали осудним та знайшли відповідні документи, які вказували на те, що водій під час наїзду на пішохода знаходився у стані наркотичного сп'яніння. Обуренню підсудного не було меж, але цього разу йому не пощастило і він загримів за грати на 7 років, погрожуючи розправою Максимові та гримзі-адвокатші. Максим радів, що нарешті вбивця Христини та малюка отримав кримінальне покарання і загримів у камеру. Чоловік отримав полегшення, хоча і біль утрати від цього меншим не став. Все-таки пересиливши себе Максим після судового засідання підійшов до Соломії:

Дякую, - сказав він сумним голосом.

Не дякуй, це зайве. Я лише виправляла свої помилки, - не менш сумно відповіла молода жінка.

Багато людей маючи купу помилок за плечима, безсоромно роблять нові, не зважаючи на почуття та життя оточуючих, - заперечливо сказав молодик. 

Мабуть, вони не вміють інакше.

Або не хочуть, - сумно заперечив Максим.

Або не хочуть, - як ехо повторила майбутня мама.

Тепер тобі доведеться сплатити чималий штраф? - запитав чоловік.

Так, і це цілком заслужено та справедливо. За все треба платити. - відповіла Соломія.

Так, краще пізно, ніж ніколи, - повторив улюблені слова молодої жінки Максим.

Ти знаєш, а я могла тоді вчинити інакше, правда могла. Але була загнана в кут. Колишній чоловік якраз украв усі гроші з наших рахунків та рахунку бюро. Наші працівники працювали без зарплати, а на мені з'явилися великі кредити чоловіка та його коханки, які на кокаїн та амфетамін спускали всі гроші, що я заробляла протягом кількох років. Я не шукаю собі виправдання і не виправдовую продажних адвокатів, але на той момент гонорар нікчемного підзахисного вирішував проблеми з зарплатою працівникам. Так, сума була велика і мені до цього часу огидно згадувати про цей вчинок. Тому, якщо хоч трохи моя совість зможе очиститися після виправлення цієї помилки - можливо, моя карма трохи очиститься і життя стане кращим, - гірко усміхнулася Соломія.

Я не знав, що у тебе все було настільки погано, - співчутливо сказав Максим. - Ти тоді здавалася такою гордою та непідступною, що в мене, чесно кажучи, склалося враження, що ти любителька великих грошей заради яких ладна піти на все, і будь-які порушення в тому числі.

У мене не було іншого виходу, як вдавати із себе залізну леді зі скам'янілим обличчям, яка нікого не боїться і ні перед чим не зупиниться, - видихнула  спантеличена розмовою та болючими спогадами жінка.

Пробач, що думав про тебе гірше, ніж ти є насправді. Я не знав істинної причини таких твоїх вчинків і робив висновки спираючись лише на власну точку зору. - сказав чоловік.

Ти мене пробач, що через мої життєві перепетії ти посадив негідника, що забрав життя твоїх близьких аж через довгих три роки, які впевнена, ти прожив, на пороховій бочці.

Я настільки був засліплений своїм горем, що ладен був мститися усьому світу, навіть, тобі. - зізнався Максим.

Я дуже здивована тим, що знаючи про мій проступок, ти все-одно взявся мені допомагати. Значить, ти дійсно кращий, ніж думаєш про себе, - щиро намагалася усміхнутися Соломія.

Христина була б проти, якби я відмовився тобі допомагати, - опустив голову стривожений  чоловік. - Вона була дуже схожа на тебе, як зовні, так і внутрішнє, - зворушливо сказав Максим.

Мені дуже шкода, що так сталося. Я щиро тобі співчуваю і вірю, що в твоєму житті все обов'язково буде добре, адже, ти як ніхто інший на це заслуговуєш.

Дякую! Мені дійсно важливі ці слова і сподіваюся, що колись, в майбутньому, твої побажання обов'язково здійсняться, адже, чесно кажучи, я вже стомився від самотності, - відверто зізнався чоловік. - Як у тебе справи з батьком твоєї дитини? Я постійно бачу, що в лікарню, або ще кудись, тебе супроводжує Сергій, або Світлана, хоча, цим має займатися батько дитини. Тим більше, на твоєму терміні, - поглянув на живіт Соломії кмітливий слідчий. 

Батька нема… Спочатку з'ясувалося, що він одружений, а потім, що він не готовий стати батьком для цієї дитини, адже вона не входила в його плани. Така ось історія, - сумно зітхнула Соломія.

Тобі ж скоро народжувати? 

Так, через два тижні офіційно йду в декрет і чекатиму пологів, - усміхнулася Соломія.

Можливо, б ти приберегла сили для народження малюка, ти ж падаєш з ніг зі своїми тортовими замовленнями, - співчутливо сказав чоловік.

Поки що допомагає Світлана, а згодом - не знаю, але щось придумаю, тим більше, Сергій знайшов нам місце для власної кондитерської, - поділилася приємними враженнями Соломія.

Сірьога молодець - схвалююче покивав головою Максим. Він справжній сім'янин та просто класний чоловік - посміхнувся Максим.