Інша

Для роботи над собою Соломія звернулась до психотерапевта. Переплетена в ній депресія, агресія, пекучий біль та порожнеча не давали молодій жінці можливості жити далі.

Після двох місяців роботи зі спеціалістом жінка відчула несуттєве полегшення, але їй воно здавалося великим досягненням. Вперше за період після тієї страшної ночі Соломія нарешті могла заснути і міцно проспати всю ніч. Її полишив дитячий плач та крики, які лунали у її вухах регулярно - вдень і вночі. 

Старий одяг жінка не забирала з квартири Андрія, тому вирішила проїхатися магазинами для оновлення гардеробу. Її новий стиль суттєво відрізнявся від попереднього. Замість строгих ділових костюмів - яскраві сукні зі сміливим декольте, модні джинси та топи, яскраві туфлі на підборах та такі ж стильні, і не менш барвисті аксесуари. По дорозі додому Соломія заїхала до салону краси, аби здійснити перевтілення. Вона не могла дивитися на нещасну, спустошену жінку, яка раз-у-раз з'являлася перед нею у дзеркалі. 

Через пару годин чарів у салоні, Соломія побачила результат. На неї дивилася приваблива білявка зі стрижкою "Боб-каре". У цієї жінки був впевнений, трохи зверхній погляд та яскраво-червоні губи. Спочатку її трохи злякало відображення, бо вона не очікувала побачити настільки яскравий образ, але згодом, придивившись уважніше, він їй дуже сподобався.

Те що треба, дякую! - радісно прощебетала задоволена жінка майстру широко посміхаючись.

Рада була допомогти, приходьте ще, з Вами дуже приємно працювати - посміхнулася у відповідь майстриня.

Повертаючись з купою об'ємних, але неважких пакетів, уже в новому образі, жінка звернула увагу на авто, яке стояло на вітрині автосалону. Білий позашляховик заманював жінку своїм виглядом. Саме про таке авто вона мріяла з дитинства! А тепер її мрія стоїть прямо навпроти неї. Прийнявши рішення Соломія швидко зайшла в автосалон:

Вітаю! Я хочу он ту білу машину, що стоїть на вітрині - кивнула жінка на автівку.

Добрий день, добре я зараз зателефоную в цех - люб'язно відповів консультант.

Ні - ні - ні, - суворо заперечила жінка, - Ви не зрозуміли. Я хочу саме цю машину - вказала рукою на стоячу біля скляної стіни автівку.

Я запитаю у адміністрації - сумно зітхнув продавець та зник з обрію.

З адміністратором було легко домовитися, і він без проблем показав жінці "Саме цю автівку" на якій уже через годину Соломія поїхала додому.

Так, в цей день її дійсно заповнило щось тепле та приємне, щось, що схоже на щастя. Вперше за останні місяці жінка відчула легке тепло та невелику радість, але все-таки, вона їх відчула!

Проїжджаючи повз бар, молода жінка вирішила випити улюблений коктейль та змінити обстановку. Розуміючи, що вона вже за кермом жінка замовила безалкогольний напій, який почала дегустувати прямо за барною стійкою. Через деякий час до неї приєднався високий, гарний молодик, який пригостив жінку ще одним напоєм та птахом виспівував смішні історії та веселі анекдоти. Жінка навіть щиро засміялася кілька разів, але звичайно ж трохи лукавила, аби не образити співрозмовника. Їй було приємно, що до неї залицяється молодий, привабливий чоловік - значить, вона ще не така погана, як роками вбивав їй у голову Андрій. А слова, як відомо, мають сильну дію, у випадку Соломії вони занижували її самооцінку та віру в себе.

Посидівши години дві Соломія не очікуючи сама від себе прошепотіла незнайомцю:

Красунчику, не хочеш кави? - ігриво проводячи рукою по його щоці запитала жінка.

Так, залюбки. До тебе чи до мене? - посміхнувся хлопець.

До мене, - впевнено відповіла жінка беручи його за руку.

Ніч проведена з незнайомцем була шаленою. Такою легковажною Соломія ніколи раніше не була, але тепер трохи почала розуміти жінок, котрі ввечері знайомились, а зранку прощалися з новими знайомими.

Головне, щоб не увійшло в звичку - думала Соломія посміхаючись сама собі зачиняючи двері за новим знайомим, імені якого навіть не спитала. Та і їй було байдуже.

Періодично Соломія знайомилася з прихильниками у соціальних мережах. Декого "відсівала" ще на першому етапі знайомства, деякі проходили у третій "тур" після якого Соломія їх блокувала. Ну а справжнім щасливчикам діставався головний приз - побачення з незалежною, вільною та дуже гарною жінкою, яка не виносила мозок та не хотіла серйозних відносин. Деяким "обраним" навіть щастило відвідати ліжко красуні, але після таких гостей жінка прощалася з ними раз і назавжди.

Так, Соломія хотіла бути щасливою, але боялася. Вона пірнала у швидкоминаючі відносини і тут же випливала з них. Жінка боялася довіритися, боялася зблизитися, але хотіла бути щасливою. 

Після розлучення минуло декілька місяців, але жінку здивував дзвінок колишнього свекра:

Вітаю, Соломіє! Мені прикро, що у вас з Андрієм так сталося. Пробач мені, дитино, якби не я… - картав себе Петро Степанович.

Добрий день, Ви ні в чому не винні, не виніть себе, Ви чудово виховували дітей, просто така доля, - сумно промовила дівчина поринаючи у недавні події, які докорінно змінили її життя.

Соломіє, тобі нічого не відомо про місцезнаходження Андрія? - сумно запитав схвильований батько.

Ні, після того випадку я жодного разу його не чула та не бачила - здивувалася жінка.

Словом, Андрій зник, після того неприємного випадку з тобою його ніби змило водою. Нема ніде.

По телефону відстежували? - запитала Соломія.

Так, безуспішно - тихо відповів чоловік. - Поліція відкрила справу, шукають, але ніяких новин нема. Він зник. Я уже стомився їздити на впізнання невідомих тіл - ледь не плакав чоловік. - Дочко, нам треба щось робити з бюро. Ним зараз керують чужі люди, а ти маєш значний пакет акцій. Я тобі віддам свої і ти станеш не просто виконуючою обов'язки, а головною. Я знаю, скільки ти туди вкладалася і віддавалася йому без залишку. І в пам'ять про Андрія… - чоловік замовк.

Можливо, він ще з'явиться - не вірячи у власні слова сказала дівчина.

Не дивлячись на те, скільки болю завдав їй Андрій, Соломії було його жаль, як людину. А ще більше вона хвилювалася за Петра Степановича. Адже свекор був дуже добрим і порядним чоловіком. Він найменше заслуговував на те, що відбувалося з його сім'єю. Не довго думаючи Соломія спитала: