1

1

Блакитноока Лілі дивилася новини, як уся її країна готувалася до можливого наступу сусіда, який міг здійснитися будь-якої миті на протязі останнього року. Її магічний світ застиг в очікуванні.

Живучи в печері на верхньому поверсі, але з проведеною каналізацією та водою, з бездротовим Інтернетом, за допомогою якого Лілія й дивилася ці новини, дівчина готувалася до сну перед наступною роботою вранці.

Скупавшись, почистивши зуби, вимкнувши лампи, які накопичили зіркову енергію за світловий день й ще досі світять яскравим світлом, закривши штори, Лілія лягла спати на теплій товстій ковдрі, покладеній на кам'яній підлозі. Поруч лежали в кілька високих стовпчиків прочитані нею книги, які вона обожнювала.

Прокинувшись вранці, Лілі умилася, перевдяглася, надягала через спину маленьку сумочку, підійшла до краю своєї кам'яної квартири, до щілини, яка була зашторена важкою тканиною, ніби до дверей, які вели прямо в повітряний простір, вийшла на балкон, який складався лише з коротенької платформи без перил, зашторила свою квартирку, повернулася спиною до оточуючого світу, розправила свої ментальні крила, які з'явилася на спині, та полетіла вгору, в польоті повертаючись обличчям до зовнішнього середовища, а спиною до кам'яного будинку (печери, яка слугувала домом), а потім попрямував в сторону нескінченних полів, на яких росли гігантські квіти.

Лілія працювала та жила в країні янголів - Світлокраї. Вона була однією з тридцяти двох мільйонів світлокраїнців, які населяли цей дивний край янголів з ментальними крилами, які можна було ховати та розпускати, коли того забажає їх власник.