В обіймах незнайомця

22 розділ

Вже майже година як я прикуто сиджу на стільці, поки незнайомець вирішує якісь надто важливі питання у своєму телефоні. Пальці хлопця бігають екраном телефону, а очі ні на мить не відриваються. Він змінився, навіть дуже. Мабуть, йому так всерівно на мене, якщо він навіть на одну секунду не подивився на мене. Гадаю, якщо я зараз тихо піднімуся, і мовчки відійду, то він навіть не помітить моєї відсутності.

Відчуваю, як на серці закрадається сум чи то образа від його раптового відсторонення. Знервовано перебираю пальцями, опускаючи голову вниз. Подумки перекручую усю ситуацію, в якій ми опинилися. Та як не вертіти, сьогодні всьому настане кінець. І не варто сподіватися на щось інше…

-Куди знову зібралася? – гострий голос мене зупиняє, як тільки я відходжу на декілька сантиметрів від стільця.

- А хіба тобі не все одно? Хіба я щось значу для тебе? – обертаюся до нього обличчям, насуплено відповідаючи.

- До чого ці дурні питання? – і знову ця сухість у його словах.

- Ти ж не реагуєш на мене. Зовсім, - я відчуваю, як більше не можу тримати все в собі, випльовуючи кожну образу зі свого серця.

- Перестань і заспокойся, - піднімається, спокійно запрошуючи рукою присісти. Я ж продовжую уперто стояти на своїх ногах, чекаючи відповіді.

Карі очі нарешті звертають на мене увагу, але не помітити цей холод– неможливо.

- Скажи чесно, ти так сильно хочеш, щоб я поїхала? – тремтливим голосом запитую я, намагаючись прочитати у цих темних очах те, що вимагає почути моє серце.

- Звідки це взялося – втомлено зітхає, відводячи погляд убік.

У грудях стискає від байдужості, яка з кожною хвилиною все більше посилюється з його боку. А з іншого боку я не збагну, що на мене найшло. Чому він став для мене таким важливим? Чому я не хочу їхати додому? Господи. У моїй голові крутяться безліч нерозкритих запитань, а це тільки мучить.

-Ще минулої ночі ти поводився зовсім по-іншому. Так, я сказала, що це була помилка. І не заперечую своїх слів. Але ти став таким холодним і байдужим. Постійно уникаєш мене, навіть говорити не хочеш. Чому ти це робиш зі мною? – серце стукає до божевілля, а очі дивляться тільки на нього.

- Що ти хочеш почути? Я ж все роблю так, як ти хочеш. Ти кричала, влаштовувала скандали, тільки б я тебе відпустив. І ось, коли нарешті твоє бажання стане реальністю, ти сама заперечуєш своїм словам, - просто і прямим текстом пояснює хлопець. – Щодо ночі… Я не вважаю це помилкою, але у цьому є переважно моя винна. Мені було не слід втрачати контроль, будучи тоді з тобою, дивлячись на тебе. Таку… - зупиняється, ніби розуміє, що зараз скаже щось зайве.

- Яку? – не втримуюсь і запитую. Щоб там не було, сьогодні я хочу розставити усі крапки у нашій історії. Найголовніше – зрозуміти, хто ми один одному. Бо ця невідомість тільки пригнічує мій внутрішній стан, забираючи будь-який спокій, який був до того, як я зустріла його.

- Послухай. Не варто заходити у те, що неможливе. Сьогодні ти назавжди забудеш мене. Хіба ти не цього хотіла? – тихо промовляє він.

- Неможливо. Небезпека. Не варто. Я лише ці слова й чую від тебе. Та чи знайдеться їм логічне пояснення – сердито кажу йому в очі. Здається, ще трохи і скажу те, що суперечить моєму розуму. Ще трохи, і я зізнаюся у тому, що заборонила собі знову відчувати.

- Ти жалкуватимеш до останнього, якщо залишишся зі мною, - так, він здогадався, про що я думаю. Але чому незнайомець знову мене зупиняє, вкотре придумуючи нові заборони. Господи, чому він такий важкий та таємничий? І що зі мною? Невже я справді готова покинути свій дім, батьків, щоб назавжди залишитися з ним? Чи зможу я зробити такий доленосний крок у своєму житті?

- Не тобі вирішувати за мене, - впевнено заявляю я, високо піднімаючи голову.

- Годі. Я два рази не повторюю, - суворим голосом думає мене заспокоїти.

Вдихаю через ніс, повільно видихаючи через рот. Та тепер ці слова ніби встромили ніж у спину, даючи зрозуміти, що нічого не змінити. Я повна ідіотка, яка наївно сподівалася отримати від нього щось більше. Щось, схоже на щирі та взаємні почуття. Я просто дурепа, яка мабуть, вже встигла закохатися у хлопця, якого знаю тільки третій день. Чому за цей короткий період я не змогла встояти, і дозволила серцю відкрити ключ для цих почуттів? Що ж сталося зі мною?

Очі щипає від сліз, але я не дозволяю собі розплакатися тут, перед ним. Викликати жалощі у людини, для якої я порожнє місце – надто низько для мене.

- Ненавиджу той день, коли ти з’явився у моєму житті, перевернувши його з ніг до голови, - підходжу ближче, і образливим голосом та важким каменем на серці кажу йому в очі. – Не дочекаюся митті, коли скажу тобі прощавай.

Мої губи ніби зліплюються, не бажаючи промовити і слова. Усередині палає єдине бажання – негайно покинути цю країну та цього незнайомця. Зглитаю, намагаючись відігнати неприємний клубок у горлі. Ця мовчанка тільки вбиває мене, тому я обертаюсь з бажанням піти до моря, щоб посеред морської тиші розвіяти думки. Не хочу ні чути, ні бачити його.

-Я кохав її більше за все на світі, але моє кохання завдавало їй тільки болю і забрало її назавжди, – мої ноги застигають на одному місці, а серцебиття прискорюється. У вуха пробирається єдине з почутого: “Я кохав її…”

Я все ще стою спиною до нього, та через декілька хвилин відчуваю, як чоловічі груди впираються в мої плечі. Мої тремтливі руки вкриваються сирітками, як тільки важка долоня лягає на праве плече, легким натиском погладжуючи його. Повіки моїх очей опускаються, а опущені додолу руки збираються у маленькі кулачки. Мої груди здіймаються, а серце небезпечно швидко калатає в очікуванні наступних дій незнайомця. Після почутого я не можу навіть й слова мовити, тому залишу це на того, хто розпочав цю розмову.

- Кожна дівчина, яка поруч зі мною, то приречена на постійну небезпеку і загрозу для її життя, - шепоче мені на вухо. – Тепер ти розумієш, чому я так поводжуся, при кожній можливості тебе уникаючи?  - незнайомець залишає гарячий подих на моїй розпаленій шиї. Хлопець обережно охоплює мої плечі обома руками, повертаючи обличчям до себе.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше