Частина ІІ. Розділ 7.

Кірг був б дуже здивований якби дізнався що і його присутність у списку учасників Експедиційної Фази щось означала для Сіта. Як вже говорилося, Сіт любив спостерігати за людьми і вивчати їх. Не через те, що частково це входило в його службові обов’язки, це лише давало йому можливість. А через свій живий розум і збережену через роки своєї праці в поселені цікавість до всього що його оточує. А оточували його механізми, прилади та люди. З механізмами та приладами він розібрався давно а от люди, на диво для нього, були для нього явищем складнішим і не передбачуванішим. Тому це заняття і подобалося йому, він як завжди хотів все зрозуміти до кінця.

        Так він познайомився із Кіргом. Це було в той день коли Кірг попередив Рона про небезпеку та фактично врятував його. Сіт тоді також працював на будівництві сектору номер 86 і в нього було багато роботи. На цьому етапі у нього завжди багато роботи. Створився новий будівельний майданчик та почалося будівництво нового житлового сектору і звичайно, що до того моменту коли туди ступить нога першого робітника а пізніше першого поселенця, там повинна бути забезпечена присутність Ліліт. Цим займався Сіт. Влаштування системи відеоспостереження, пропускної системи на майданчик, монтаж обладнання «пам’яті Ліліт» де фіксуватиметься і опрацьовуватиметься все що відбувається на цій ділянці. Ще Ліліт прислала двох нових працівників, недавніх випускників Академії, для адміністрування будівництва, а це друк та рознесення креслень та специфікацій, проміжний контроль якості робіт із внесенням великої кількості даних через портативні комп’ютери в мережу Ліліт, яка постійно розростається. Перевірка цих даних і роботи новачків покладалася також на Сіта. Людей бракувало у всіх департаментах і справ у нього було по горло.

        Сіт займався в приміщені для «пам’яті Ліліт» монтуючи нові її комірки і його увагу привернув гуркіт який донісся із сторони складу. Він відклав викрутку, пішов до свого портфеля і дістав портативний комп’ютер. Сіт найшов потрібний роз’єм у сумці і втикнув його у відповідне гніздо центральної панелі «пам’яті Ліліт», натиснув декілька клавіш на комп’ютері і перед ним на моніторі появилося те що відбувається на складі. По трубам, що розлетілися по підлозі, Сіт зрозумів звідки був цей гуркіт. На склад позбігалися люди і Сіт приступив до свого регламенту.

        Він перевірив чи кожна особа в кадрі розпізнана. Це можна було побачити по тому чи біля кожного хто є на складі, на екрані є підпис із іменем, сектором роботи та проживання. Сіт переконався що всі присутні робітники закріплені за даним сектором. Далі він взяв на себе управління камерою та покрутив нею щоб оглянути всі місця на складі, чи немає там чогось підозрілого, або ж не зафіксованої особи. Наводячи камеру в сторону воріт і збільшивши зображення він вперше побачив Роду, яка якраз вбігла. Сіт зупинився на ній, система ідентифікувала її, а по її наляканому вигляду обличчя було зрозуміло, що вона випадковий свідок подій і потреби затримуватися на ній вже не було. Але Сіт не міг відірватися, йому було приємно дивитися на неї. Оглянувши все він ще раз навів камеру щоб подивитися на неї і замітив що її погляд тепер зосереджений на чомусь одному, він перевів об’єктив камери туди і так він вперше зустрів Кірга. Особа ця була ідентифікована і потребувала пристальнішої уваги, оскільки біля її імені відповідний індикатор був оранжевого кольору. Індикатори усіх решта осіб у приміщені був зеленого кольору.

        На місце події прилетів патрульний дрон і Сіт міг завершити спостереження за поточною ситуацією на складі. Але, так як Сіт був відповідальний за влаштування присутності Ліліт у цьому секторі, йому було відомо, що на даний момент у Ліліт немає доступу до інформації того, що відбулося на складі раніше. По суті це було коротеньке вікно, поки він займався налаштуванням системи в приміщені «пам’яті Ліліт», цим і була викликане таке його ретельне перевіряння місця події.

        Сіт заліз у меню свого портативного комп’ютера і на хвилю відірвав від його екрану свій погляд. В очах його загорівся вогник. Якщо це не співпадіння, і саме у момент певної вразливості на складі було щось скоєно. Один із учасників подій із оранжевим індикатором. Увага багатьох працівників була зосереджена на ньому, відповідно він має до цього якесь відношення. Сіту ставало все цікавіше і він радий був відірватися від своїх повсякденних обов’язків на це розслідування. Він чітко зрозумів сам для себе, що хоч і на нього покладена ця функція по забезпеченню правопорядку, але не переживання за Ліліт і її безпеку керує зараз ним а скоріше спортивний інтерес.

        Якщо ця акція спланована - хтось має доступ до інформації про тимчасову вразливість системи, яка відома йому та Ліліт, то значить він має справу з не простою пересічною людино чи навіть групою людей, які спостережливі, кмітливі та технічно підковані і вони визначили це в якийсь, ще не відомий йому спосіб. Або ж він чи вони мають доступ до мережі Ліліт. Цей варіант був б більше по душі для Сіта, оскільки передбачав сильнішого супротивника з там того боку, та пошук місця та способу входу посторонніх туди, куди для всіх закритий доступ.

        Але при обох варіантах було ще питання «для чого ?». Яка ціль особи чи групи осіб, звичайно, якщо це не співпадіння. Тут появлялась уже інша, глибша причина пробудженого азарту у Сіта яка у нього була вже давно, але розпізнавати її він тільки-тільки починав. Перше що він визначив, це те, що це буде його таємниця. А по інакшому і бути не могло. Він – служитель Ліліт, досвідчений професіонал і чесний поселенець, а в думках вболіває за порушників правопорядку. І в даний момент він хотів вірити в конспірологічну версію подій на складі, хотів вірити в одинака, а ще краще в групу людей із якоюсь, невідомою йому метою.