Частина І. Розділ 1.

• Кірг!

Кірг прокинувся та перед очима у нього стояв образ тої, що  викрикнула його ім’я. Йому здалося дуже знайомим це обличя, але він ніяк не міг пригадати звідки. Переважно ніколи не бачучи снів, Кірг розпочав свій день з двома досить новими та незвичними для себе відчуттями. Перше - йому подобалося згадувати лице та голос дівчини зі сну. Друге – в середині розвивалося відчуття того, що цей, рідкий сон, йому приснився не просто так, а щось повинно відбутися, помінятися в його житті.

Думка про можливість змін, більше всього дивувала Кірга. Які можуть бути зміни в його розміреному, розрахованому досконалим розумом житті, чи то існуванні. Або, як офіційно це називають – виконання ним своїх функцій та забезпечення біологічних потреб. Кірг прекрасно розуміє плюси свого положення. Також, він розуміє, що можна було б сказати що йому повезло і він б мав бути вдячним за цей стан речей який зараз є. Тільки от кому дякувати ? Неодноразово йому стверджено в гарнітур, що його тіло, розум після креації сформувалися так, що його було відібрано для виконання саме цих функцій в системі.

• Доброго ранку, Кірг. Розпочнемо ранковий регламент. Обираєте прослуховування музики чи новин ? Музика – кивок у ліво, новини – кивок у право.

Кірг хотів ще побути у цих нових відчуттях після сну, тому обрав музику. Але виконання звичних ритуалів перед початком робочого дня, які складалися із фізичних вправ, вмивання та одягання уніформи, його повернули у реальність. Реальність влаштовувала Кірга. В ній він – монтер кабельних ліній і він любить свою роботу. Кірг вважає себе професіональним та відповідальним працівником. Йому подобається усвідомлювати що він причетний до створення нових місць проживання, праці та їх інфраструктури.

• Ваш сон тривав 8 годин 12 хвилин. Згідно плану виконання робіт сьогодні продовження підготовчого етапу по прокладанню кабельних ліній сектору  86. Енергозатратність цих робіт на сьогодні складе 1150 калорій. Пропоную обрати один з поживних сніданків на вибір: картопля та кроляче м`ясо, курятина з рисом, тунець з бобами.
• Курятина з рисом та каву – відповів Кірг.

 Чекаючи обраної порції біля віконця отримання їжі, Кірг, роздумував над питанням чому Ліліт потребує озвучувати свій вибір. Можна було б кивком голови вибрати один із варіантів. Це питання – одне з тих, які він час від часу собі задає, маючи відповідний настрій. «Видно сьогодні у мене такий настрій, загадковий сон, відчуття що щось насувається. От і знов мудрувати починаєш. Ти ще знов про «папуг» задумайся» Кірг усміхнувся сам до себе, і вирішив роздуми про «папуг» перенести на пізніше.

Поснідавши та випивши каву Кірг покинув свій житловий бокс у секторі 39 та направився до місця збору працівників, задіяних на будівництві нового сектора 86. На місці збору, де за ними повинен прибути транспорт, Кірг прийшов завчасно. Автобуса ще не було. Приходити вчасно, одна з тих звичок, які Кіргу подобалися в собі. Він не любив спішити, не любив спізнюватися. Кірг намагався бути завжди чесним із собою, і давно признався собі в тому, що перебування серед цих людей подобається йому. Стоячи зараз тут, на місці посадки, чоловіки та жінки, направляються виконувати свою роботу, до якої їх відібрали та підготували. До роботи, в якій вони досвідчені професіонали, до роботи, в результаті якої появляться нові житлові бокси, виробництва, станції та інженерні мережі. Думати про це подобалося Кіргу. Це задовольняло його потребу структурувати своє життя, осмислити його. Це також було з тих рис, як і пунктуальність, які Кірг у собі розпізнав і за наявність яких він любив себе.

Але, одночасно із приємністю, ці думки вносили дисонанс у внутрішній стан Кірга. «Ліліт досконало структурувала та пояснила наші життя. Створюючи нас, Ліліт не закладала потреби самостійного пошуку відповідей, ц ьому немає сенсу. Ліліт має усі відповіді. Ліліт знає усі наші потреби та має усе, щоб задовільнити їх. Тільки озвуч і все. Зароби слова і озвуч. Але чому ж тоді у мене є питання ?»

Ось стоять люди. По кольору полос на уніформі  можна зрозуміти хто вони за професією. В Кірга, синьо-червоні полоси , які означають що він електромонтер. Чорно-білі -монтажники конструкцій. Зелено-білі, в основному жінки – департамент побутового забезпечення, завдяки яким, виконуючи свою роботу, Кірг матиме харчування, воду, а також засоби гігієни. Жовто-білі — сантехніки, та багато інших. Якщо потрібно дізнатися більше, просто зупинись навпроти людини та кивком голови підтвердь потребу в інформації про неї, і почуєш в гарнітур дані про цю людину. Ім'я, вік, підрозділ, які робочі задачі в даний момент виконує, стаж роботи та інше. Не потрібно комуні кувати з цими людьми, не потрібно їм щось пояснювати, чи доказувати. Не потрібно за них відповідати чи контролювати їх. Робота ідеально налагоджена Ліліт. Кожен робітник через гарнітур чує що і за чим йому робити. Отримує виправлення та підказки. Просто працюй. Узгодженість командної роботи, забезпечення мотивації як і контроль виконуються Ліліт».

Але, придивляючись до людей довкола, Кірг, часто задумувався, що в середині тої людини. Яка це людина. Не те, що можна почути в гарнітурі, а щось більше. Можливо, допитливий мозок Кірга придумав собі таку гру, щоб зайняти чимось час очікування. Можливо із Кіргом щось не так. Можливо так і стають потім «папугами» і це початок тієї самої хвороби що у них. Думка ця жахнула Кірга. Люди ж довкола не звертають на нього уваги, як і один на одного теж. Їхній час та думки заповнені гарнітуром. Це видно по періодичним кивкам їхніх голів, що роблять певні вибори у меню. Музика, новини, настанови в роботі та житті. Слова, слова, слова звучать в сотнях та тисячах маленьких технічних засобах у вухах цих людей. А Кірг стоїть серед них в тиші, перерваній звуком транспорту, що під’їхав.