Кажуть, що кожна історія має початок.
Але це не зовсім так.
Бо до того, як з'явилося слово «початок», не було нічого, що могло б його позначити, — ні дня, що міг би стати першим, ні темряви, яка могла б передувати світлу. Ця книга починається не з події, а з тиші, яка існувала до будь-якої події, — з Горнього світу, де не було ні меж, ні часу, ні того, хто міг би про них запитати.
Тут розповідається про те, як із цієї тиші народився Нижній світ. Про Того, Кого назвали Всевидячим, хоч Він ніколи не мав очей. Про шістьох, чий погляд повертався до земного світу знову і знову, доки бажання пізнати не стало сильнішим за спокій спостереження. Про перший дотик безтілесної сили до трави, дощу й вітру. І про дар, після якого Нижній світ уже ніколи не належав тільки людям.
Це найдавніша частина книги.
Усе, що прийде після, — усі народи, усі легенди, уся кров і вся магія — має корінь саме тут, у миті, коли порожнеча вперше зважилась стати світом.
Відредаговано: 19.10.2026