Глава 3

Алекса

Іноді почуття остигають і я досі не можу зрозуміти причину нашого розставання з Мейсоном. Навіть якщо навколо всі в один голос почнуть стверджувати, що любов можна врятувати, що над почуттями треба працювати… ні, відбувається щось непідвладне нам, незрозуміле, те, що доводиться просто прийняти. Настає момент, коли ти перестаєш за ним сумувати, тобі просто добре без нього, а йому без тебе, ви більше не притягуєтеся і не снитесь один одному. Зникає бажання зателефонувати саме йому, коли хочеться поділитися радістю чи сумом, секс більше не приносить задоволення і більше не хочеться цілуватися. Вузол уподобання розплутався і залишатися разом більше немає сенсу.

Чому так? Не знаю. Мов у почуття вийшов термін придатності. Без образ, звинувачень або зрад. Просто видихнулися. Спокійно поговорили ввечері за пляшкою вина, подивилися один одному в очі та по-дружньому попрощалися. Я поцілувала його в щоку, а він побажав мені удачі. Легкий смуток все ж ворухнувся в серці, але через кілька хвилин він згас, ніби наше розставання було заплановане заздалегідь, так мало статися.

Ми пробули з Мейсоном два роки, і я не жалкую, що ми були один у одного. Мені складно довіряти чоловікам, складно з ними сходитися, пускати в свою постіль та душу, тому що у мене до них купа претензій та питань, після того, як один виродок зламав та понівечив мою юність. Щоб я змогла закохатися, повинен не тільки гримнути грім та здригнутися земля – має підстрибнути моє серце. Викликати грім набагато легше, ніж змусити моє серце обертатися дзиґою та мріяти про конкретного чоловіка. Я була впевнена, що після розставання з Мейсоном пройде щонайменше років зо два, перш ніж мене знову потягне на пригоди. Тому я виявилася зовсім не готовою, коли моє серце підстрибнуло вже за два тижні!

Варто було лише подивитись у ці розумні очі, почути іронію в цьому приємному чоловічому баритоні, відчути, що перед тобою зовсім не пересічний представник чоловічої статі. …Майкл Росс. Його ім'я для мене звучить наче музика, а посмішки як світанок. Три світанки в ліфті та чотири під час зустрічі з клієнтами. Потім ще два у кафе, і я зрозуміла, що мене невблаганно до нього тягне. Мені подобається його злити, це невимовне задоволення, особливий кайф у поєднанні з його поглядами та реакцією. Хочеться його обійняти та спробувати на смак його поцілунки. Чомусь впевнена, що від них у мене моментально запаморочиться голова, але я все ще стримуюся, щоб не заявити йому про це прямо в лоб. Упертюх зібрався дотримуватися професійної дистанції, бо він із принципу не зустрічається з колегами. Насилу розкопала про нього особисту інформацію, і чим більше я дізнаюся про Майка - тим сильніше його хочу. Так-так, сама себе не впізнаю, якщо чесно. Навіть готова перейти працювати до його контори, відмовившись від місця старшого партнера.

Це важко пояснити, але моя душа тягнеться лише до тих, хто зможе її зцілити. Значить, Майк один із них, а може й по-справжньому єдиний. Як би мені хотілося дізнатися, про що він думає, чи думає він про мене взагалі. Вже дві ночі безперервно вибудовую лінію захисту своєї клієнтки, і я на двісті відсотків впевнена, що виграю цю справу. …А Майк програє.

Звичайно ж я йому не поступлюсь, хоч йому це й не сподобається, чоловіки не люблять і не вміють програвати. Але у мене честолюбні професійні принципи, і вони на першому місці. А потім подумаємо про особисте. Я вже навела довідки та закинула вудку одному з провідних синів Феміди. Упевнена, вони із задоволенням приймуть мене до своєї команди. І коли ми з Майком працюватимемо разом і бачитимемось частіше… я примушу цього красеня змінити свої принципи. А поки що я рознесу його на пух та порох! Не ображайся, пупсику, але я не звикла здаватися.

Не нервую ані крапельки, навпаки, я в піднесеному настрої, адже мене тішить його присутність, хоч він про це й не здогадується. Майк спокійний та неупереджений, мені подобається, як він уміє володіти своїми емоціями в залі суду. Балдію від його характеру, в ньому стільки сили, стільки вогню, в ньому зараз все вирує я це точно знаю, але він жодного разу не глянув на мене, коли я вигукувала своє улюблене «протестую», а суддя відповідала «протест прийнятий». Мої аргументи виявилися вагомішими, а моя заключна промова остаточно переконала суддю, яка сама нещодавно пережила розлучення. Мені дуже пощастило, що саме вона слухала цю справу та приймала рішення. Звісно, ​​я перемогла, це було прогнозовано. …Як і вираз обличчя Майка.

Чомусь чоловікам набагато простіше програвати один одному, ніж програти жінці. Це їх принижує. А те, що жінки їх виношують, народжують, віддають кращі роки свого життя, це чомусь сприймається як належне.

Навіть якщо ти на мене не дивишся, я все одно приготувала для тебе окрему промову. …Не втечеш, зловлю в коридорі!

- Ти незадоволений, - виростаю перед ним буквально з-під землі. Бачив би він, як я мчала навперейми через ліве крило.

- Яка разюча та чуйна спостережливість, - стримано посміхається. Знову світанок, хай і затягнутий туманом. - Та ні, міс Янг, я дико щасливий. Хіба не помітно, як я пурхаю?

- Мені сподобалася твоя заключна промова, Майку. Це було мило. Але в особистому житті подружжя часом утворюються незрозумілі чорні діри, і хоч би як вони не намагалися - кохання йде в ці самі діри. Від цього ніхто не застрахований, тому Жаклін і уклала шлюбний договір, який Френк власноруч підписав багато років тому. Він свідомо захотів зрадити їхній шлюб і зрадив, порушивши юридичний договір. Це між собою вони можуть сваритись, миритися, пробачати один одному, давати другий чи десятий шанс, але закон у ці ігри не грає. Жінка звернулася за допомогою і закон визнав її правоту, тому що порушення кричуще та наявне. Поблажливість та людинолюбство працюють в іншому місці, де люди зазвичай моляться, Майку. Звісно, багато що залежить від адвоката, як саме він використовує це закон, наскільки промовистим та переконливим він зможе бути…