Глава 1

- Містере, як вас там, перепрошую не знаю вашого імені, запевняю, ви сильно помиляєтеся і значно перебільшуєте проблему, - хриплю з останніх сил, а цей ревнивий бугай продовжує мене душити. - Що ж ти як баба, ще за волосся мене схопи…

І хто мене за язика тягнув? Сто кілограмовий амбал раптом образився й смачно вмазав мені кулаком по обличчю.

- Ах ти, піжон солодкопикий, хочеш сказати, що ти не пускав слину на мою дружину і не збирався з нею переспати??! - гарчить він, але можливо це просто істерика або різновид чоловічого плачу. Солодкопикий? Звісно, я не такий страшко, як він, але так мене ще ніхто не називав.

- Звичайно, що ні, я всього лише проводив цю милу даму до будинку, - брешу, а що ще залишається. Хоча в такій ідіотській ситуації я опинився вперше у житті. Звісно можна було дати недоумку здачі, але я адвокат і я не звик бити людей, навіть якщо це купа лайна. Вважаю за краще вирішувати конфлікти аргументовано, за допомогою сили слів.

- Але ти чомусь провів її до нашої кухні, козел! - цей Халк продовжує витирати мною свій холодильник, витріщаючи очі та бризкаючи слиною.

- Просто води захотілося…

- Ти хоч знаєш, ким я працюю? - Щось мені підказує, що я не перша жертва, спіймана в цій квартирі.

- М'ясником?

- Вгадав, - скалиться шаленою усмішкою. - Зараз розберу тебе на гуляш та запхну до морозилки...

Пора включати мізки, Майку, адже ти й з гірших ситуацій вибирався.

- Насправді Лілі попросила мене зайти виключно для того, щоб привернути вашу увагу, сер. Я навіть пальцем не торкнувся вашої дружини, та вона б і не дозволила, тому що Лілі шалено вас кохає. Вона благала мене спровокувати сцену ревнощів, тому що після цього ваші бурхливі примирення роблять її щасливою жінкою. Виходить, що я постраждав через кохання, як добрий самаритянин...

Коли я поділився цією історією з Джеком, той почав дико іржати, качаючись по дивану у мене вдома.

- До речі, не смішно. Ти хіба не помічаєш у цьому ніякого трагізму? Теж мені друг називається, - бурчу і провокую новий напад сміху. - Я почував себе останнім ідіотом. Сходив один випити в барі, щоб трохи розслабитись. Адже на ній не написано, що вона заміжня, обручки на пальці не було. Натомість було велике бажання познайомитись. Мені вона здалася милою, начитаною, дотепною...

- О, боже, Майку… зараз помру… самаритянин блін. Це – хіт. А знаєш чому так сталося? Тому що ти згадуєш про дівчат раз на три місяці, а то й рідше. Через свою роботу ти зовсім втратив нюх. Світ кохання, між іншим, дуже схожий на злочинний, і жінки вміють так віртуозно обвести чоловіка навколо пальця, що не підкопаєшся. І локшину вони вішають на вуха не гірше, ніж ми їм. Вони хижачки, а не якась там слабка стать. Якщо тобі знадобилося скинути пару, зателефонував би мені, я в цій справі, як риба у воді. Хочеш, познайомлю тебе з однією красунею?

- Ні, Джеку, дякую. Знаю я твоїх красунь. Я хочу познайомитися з нормальною дівчиною, для нормальних стосунків, щоб закохатися та створити сім'ю!

- Не хило він тобі по морді врізав. Тепер переживатиму за твою голову. Брате, на біса тобі ця сім'я? Хочеш, щоб тобою нехтували та зневажали, закочували тобі скандали через те, що ти пізно повернувся додому та ще й без молока, яке тебе просили купити ще з ранку? Хочеш, щоб твоє сексуальне життя перетворилося на однотонну рутину? Б-р-р-р, - Джек демонстративно здригнувся.

- Не утрируй. Те, що ти переконаний холостяк та ще й бабій –  не робить твій спосіб життя привабливим для інших.

- Чувак, це ж свобода і вона безцінна! Як ви не розумієте? Ти не залежиш ані від її настрою, ані від її пмс, ані від того, що вона хоче з'їсти на вечерю і куди хоче поїхати відпочивати. Дружини перетворюються на монстрів, які потім диктують тобі правила. В тебе більше не буде власного життя.

- І навіщо я тільки пустив тебе до себе, - зітхаю та йду за черговою банкою пива. – Наш друг Нед щасливий, тому твої страшилки для мене не є аргументом. Мені подобаються які у них із Тессою стосунки.

- Вона просто вселила Неду, що йому це подобається, - стоїть на своєму Джек. - Я готовий сперечатися з тобою до посиніння. Нормальних дівчат вже не лишилося. Після тріумфу фемінізму вони припинили народжуватися.

- До твого відома, вони думають те саме, що нормальні мужики вимерли ще в епоху динозаврів. Мені просто не щастить у коханні. Але ж чорні смуги іноді змінюються білими.

- Мене нудить від твого романтизму та цього нестерпного оптимізму. Ти надто правильний, надто хороший, надто розумний, а таким, як правило, в житті не щастить. Щастить таким засранцям як я або Нед. Він теж колись був нормальним хлопцем, доки не закохався у своє чудовисько. До речі, ти не розповідав йому про свою пригоду?

- Ні, вистачить з мене і твого іржання.

- А як відреагував суддя, коли ти виступав на захист свого клієнта у темних окулярах? Адже будь-якому дегенерату було зрозуміло, що в тебе фінгал під оком, а не раптова світлобоязнь.

- Справу слухала моя мати так що ... - хитаю головою, згадуючи ту розмову з матір'ю після судового засідання, і знову почуваюся останнім кретином. - Щось однозначно зіпсувало мою карму.

- Тобі не варто було переїжджати до Бостона, друже. Нам тебе не вистачає. Ніколи тобі не пробачу, що ти отак узяв та поїхав.

- Мені потрібні були зміни, тут більше цікавої роботи, я маю всі перспективи стати старшим партнером, тут мої батьки, зрештою. Тато старіє, і я хочу бути до них ближчим.

- І звичайно ж після підступного обману та розбитого обличчя, від жінок ти тепер кидаєшся, наче чорт від ладану? Давай завалимося в клуб? Не кисни, твій добрий друг тебе не покине. Навпаки, я примушу тебе викинути все з голови і відірватися по-нашому. Підчепиш якусь гарячу самотню кралю, і вона із задоволенням залікує твоє поранене его.

- Джеку, ти ж добре пам'ятаєш, як ми втрьох запалювали в молодості. У мене було багато таких пустушок на одну ніч імен яких я навіть не згадаю, і я вже втомився від цього.