15 Розділ

    Мертва тиша. Кам'яні колони відкидають тіні. Попід стелею тихо шумить магічний вітер. Повільно цокає годинник на стіні. Саме таку атмосферу зустрів Брайан Берлінґ, коли зайшов до кабінету радника. Лоренс Крайт зустрів його холодно. Він сидів на високому кріслі, немов на троні. Його постать була худою і зігнутою. Від неї віяло загрозливою зосередженістю.

- Спізнився, агенте Берлінґ. - Його голос прозвучав тихо, але різав, наче лезо. - Сподіваюся, хоч кулон ти приніс?

Брайан стиснув щелепу і мовчки обтрусив з плаща залишки піску.

- Сталася... Непередбачувана ситуація. 

Крайт підняв погляд.

- Непередбачувана ситуація - це коли портал вибухає просто ногами. - Промовив він. - А коли ти просто дозволяєш дівчині забрати артефакт - це халатність.

Берлінґ стомлено зітхнув. Лоренс різко підвівся. Його обличчя застигло в крижаній насмішці.

- Ти мав усе: переваги, досвід і план. - Урядовець зробив паузу. - А натомість повернувся з порожніми руками, бо... - Нахилив голову, немов прислухаючись до власної здогадки. - Дозволив емоціям керувати собою.

Брайан нічого не сказав, але його погляд став темнішим. Юнак винувато опустив очі. Крайт обійшов його півколом.

- Я бачив, як ти на неї дивишся. Немов вона - божество. Наче вона вершина людського ідеалу. Байдужість так не виглядає. Запам'ятай, Берлінґу, - додав він вже суворо, без насмішки. - Імперія не терпить слабких. Якщо твої почуття стоять між тобою і наказом - значить, проблема не в дівчині. Проблема в тобі.

Солдат рішуче стиснув кулаки.

- Це не повториться.

Дорадник різко зупинився перед ним.

- Краще, щоб не повторилося. Кулон тепер у ворога. Через тебе. Імперія втратила важливу перевагу. Через тебе. - Його погляд зблиснув. - Ти хочеш повернути довіру? Тоді почни з того, щоб викинути з голови романтичні слабкості. Згадай, хто ти. Ти агент. Не лицар, не рятівник.

Голос агента здригнувся.

- Добре, пане Великий Раднику.

- Я сподіваюся, ти зробиш належні висновки стосовно цієї ситуації.

Лоренс повернувся до столу, даючи зрозуміти, що розмова закінчена. Берлінґ повільно вийшов із зали. На душі було паршиво. У вухах досі дзвеніли останні слова радника: "Імперія не терпить слабких. Проблема в тобі." Його переповнювало гірке розчарування і роздратування. А ще -  важке усвідомлення. "Почуття роблять людей слабкими." Брайан знав про це й раніше. Але тепер це стало доведеним фактом. Тільки от зовсім не втішало його.

- Більше ніяких слабкостей. - Пробурмотів агент, стиснувши праву долоню в кулак. - Ніяких. - Повторив він. Викинути з голови Вейн. Взагалі забути про її існування. У нього є свій шлях, не пов'язаний із нею. Потрібно зосередитися на місії.