Усмішка Джоконди

Проснись

Життя бурлить, пульсує і кружляє,
І час біжить, його не зупинить.
Одні приходять, інші відлітають,
І лиш людина безпробудно спить.

Ти той, хто є, або тебе немає?
Живеш ти чи існуєш у світах,
Що виникли в твоїй сплюндрованій уяві?
Проснись нарешті, друже мій, проснись!

Є два шляхи: в минуле і майбутнє.
Розгадка — на поверхні, ось у цім:
Чи можна у XXI столітті забирати в інших?
Залежить доля людства, всіх живих.

Зруйнована й загублена Планета?
Чи шлях в нові світи і до зірок?
Сьогодні це вирішують народи -
Усі без винятку: і ти і я. І в цьому річ.

Юрій Гурін

Подобається

#152 в Різне
#2 в Поезія

У тексті є: філософська лірика, емоції і почуття, вірші про найцінніше

Відредаговано: 29.01.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись