Епілог

Епілог

Після повернення все  стало тихішим.

Місто жило своїм ритмом, машини шуміли за вікнами, телефони час від часу нагадували про себе, люди далі кудись поспішали, сварилися, закохувалися, купували каву, бронювали тури. Але всередині Катерини нарешті настала та тиша, яка приходить не після втрати, а після прийняття.

Вдома вона лежала в ліжку й не думала про минуле, як про вирок. Назар лежав поруч, напівобіймаючи її, і від його тіла йшло те саме спокійне тепло. Катерина лежала на боці, спиною до нього, а він повільно, майже ліниво проводив пальцями по її плечу, вниз по руці, назад до шиї.

Катерина прикрила очі.

— Ти знаєш, — пробурмотіла вона , — якщо так триватиме далі, я розбещуся як особистість.

— Уже пізно, — тихо сказав Назар.

Вона тихо засміялася.

Його губи піднялися вище. До шиї. До лінії підборіддя. Потім до повік — так ніжно. Потім до носика — короткий, теплий поцілунок, від якого вона усміхнулася по-жіночому і мʼяко.

А потім притиснувся ближче і прошепотів їй на вухо:

— Я тебе кохаю.

Катерина завмерла.

На правому плечі моментально прокинувся Ангелочок. Увесь у тривожній моральності, з круглими очима: “Спокійно. Не поспішай. Це серйозні слова. Треба хоча б символічно посидіти в мовчанні і подивитися в стелю.”

На лівому плечі вже сиділа Демониця. У шовковому халаті, з келихом чогось непристойно дорогого : “Ой, та перестань. Якщо чоловік цілує тобі ключиці, очі, носик— це не катастрофа, це подарунок долі. Не сіпай кота за хвоста, ангеле.”

Ангелочок ображено сіпнувся: “Я не сіпаю кота за хвоста. Я просто за обережність. Щоб знову не було боляче”.

“Та яка вже там обережність. Ми ж поруч, нам добре, ми живі, і він  нас любить. Все, розходимося”.

Вони обидві просто дивилися на Катерину і ніби казали одне й те саме різними голосами:“Ну що, жива? От і живи.”

Катерина повільно повернулася до Назара. Подивилася на нього. І просто потягнулася до нього сама.

Поцілувала — глибше, ніжно, але зі всією тією живою жіночою пристрастю, яку так довго в собі ховала, ніби боялася власного вогню. Назар відповів одразу.

Вона не доводила.Вона просто була: жінкою, живою, коханою.