Глави 13-14

Глава 13

— Це професор Сатьяваті Шах, вона буде вести вам астрономію, — гордовито говорить Синамус, показуючи рукою в сторону балкону.

— Тобі вона подобається? — допитливо каже Зої.

— Професор чи астрономія? — підозріло питає Синамус.

— Астрономія авжеж! А що, професор теж подобається? — уїдливо каже Зої.

— Вгамуй свою уяву, Зої. Проте вона дійсно добра, хоча астрономія і не всім подобається. Мені особисто дуже подобається вивчати небесні тіла.

— Ваша астрономія схожа на магловську? — питає Зої. — Бо ж наче на одній планеті живемо.

— Так, вона така ж сама. Проте вивчаємо ми її більш цікавим способом.

— Скоріше б почався урок! — вже захоплено мовить Зої.

— Ще встигнеш заборитися з цими уроками, — саркастично мовить Синамус.

— Ой, не лякай, розкажи краще про історію Магії. Я чула, що Міллі з Маріан були на цьому уроці вчора.

— А чого в них не запитаєш?

— Ну бо ж мені з башти астрономії аж до шкільного двору спускатися. А після уроків я точно забуду спитати, в мене погана пам’ять.

— Все зрозуміло з тобою, — уїдливо мовить Мартин, який щойно зʼявився за спиною в Зої.

— Що зрозуміло? Звідки ти зʼявився? — сердито питає Зої.

— Мартин, будь ласка, будь більш дружним. — підтримує Синамус.

— Все з вами зрозуміло, голубоньки… Ну дивись, Зой-Зой, на історії магії ходить по кабінету професор Катберт Бінс і бубонить щось собі під носа про магічні спілки.

— Взагалі-то це ти просто не слухаєш уроки, а там розповідають дійсно важливі речі. Ось, дивись Зої, ми якраз йдемо на урок з історії магії, і в мене є підручник з собою.

— Нудний же ти буваєш, Синамусе. Не той, яким я тебе знаю, ото порушувач законів був минулого року!

— Я переосмислив свої принципи за цей рік, Мартине, — сердито говорить Синамус.

—…

— Та шуткую, заспокойся, ну треба ж якось розумом похизуватися іноді перед першокурсниками, подати гарний приклад, ха-ха.

— Ти зараз подаєш Зої приклад зубрили, а ще й брехуна, що веде себе не по-справжньому, — впопеливши в Синамуса погляд, говорить Мартин.

— Вибачте мене, я дійсно сам не знаю, чому так поводився, — з досадою говорить Синамус.

— Гоґвортсе помилуй, та я ж не серйозно! Ти класний друг! Зої, ти там приглянься до нього…

— Пішли вже на урок, — штовхнувши Мартина в плече, мовить Синамус.

— А історія магії? — сумно мовить Зої.

Проте її вже ніхто не чує…

Глава 14

Вже пройшло декілька місяців з моменту, коли Зої, Маріан та Міллі потрапили до школи. І настав саме той час, коли вона мають змогу довідатися, які костюми можуть начаклувати учні Гоґвортсу, адже через декілька днів Геловін! Зої дуже любить це свято за його містичну атмосферу та кількість солодкого у відерцях навколо. Цікаво, чи святкують взагалі в цій школі Геловін?

— Особисто я з батьками святкувала завжди, — задоволено мовить Маріан, жуючи цукерку.

— А твої батьки теж чаклуни? — питає Зої.

— Авжеж, а твої що, ні?

— Ні, ніхто з них, — задумчиво говорить Зої.

— Ого, та ти особлива! Не знаю чому деякі люди ненавидять маглборнов та полукровок. Дійсно, шанс, що у маглів народиться чаклун або чаклунка досить малий!

— Ого, я і сама думала чому так сталося, до речі.

— А я навіть знаю як нам костюми зробити! Ти ж памʼятаєш, що ми ходимо на уроки зіллєваріння та трансфігурації? Ми можемо зробити зілля або перетворити себе на смішних істот!

— Я думаю, що нам це ще зарано робити. Може, придумаємо щось по-простіше? — цілком впевнено мовить Зої.

— Ну давай тільки поглянемо у підручнику, що ми можемо начаклувати, — вже вмовляє Маріан.

— Добренько, але тільки поглянемо, — попереджає Зої. — Бо професор Матільда Уізлі точно не буде нами задоволена, якщо ми накопичимо десь.

« Авіс - створення зграйки канарок, якими чарівник, який застосував це заклинання, зможе керувати.

Дуро - перетворює об'єкт на камінь.

Еванеско - заклинання зникнення.

Орхідеус - створення букета орхідей».

— Не густо… давай тоді ще поглянемо, чого б можна було створити з власних речей, — говорить Зої.

— А що з них робити? Мені Костюми на Геловін зазвичай шила мама, ну точніше розумна чарівна паличка, ха-ха, — весело мовить Маріан.

— Зої вступає в чат! По-перше, ми можемо обмотатися туалетним папером, також зробити маскування з листя і залізти в горшок, а потім лякати учнів в коридорах. Ще багато можна зробити з обличчям, розфарбувати його барвами, я впевнена, що в Гоґсміді знайдеться щось підходяще.

— Будемо йти зараз до Гоґсміду?! Дощ же? — скрикує Маріан.

— Ну взагалі-то я не пропонувала зараз, але ти мені подала цікаву ідею. Збирай усіх, будемо йти до Гоґсміду.

— Ти що, з дрімучої верби впала? Там же шторм, як ми підемо? Нас же знесе!

— Ти тільки нещодавно мені говорила що хочеш пригод, чи не так?

— Можливо, але не таких пригод!

— Що ти знаєш про шторми, там просто дощик крапає, нічого за кілька годин не трапиться напевно.

— Ото вже і напевно… —  мовить Маріан.