Вступ!!

Вона дивилася на неї й сміялася.

— Ахахаха! Ти справді думала, що така, як ти, зможе стати мною? Це навіть не смішно — це дивовижно! Ти не просто не стала мною… ти програла власне життя! Ахахахаха!

Оля сиділа, затуляючи руками вуха, і кричала:

— Замовкни! Замовкни, будь ласка, замовкни!

Вона обернулася до іншого дзеркала — але й там побачила її.

Її сміх лунав луною, заповнюючи всю дзеркальну кімнату.

Оля не витримала, закричала й розбила скло.

— ЗАТКНИСЬ!!!

…Це був звичайний похмурий день.

Оля сиділа вдома й знову гортала її Instagram.

— Яка ж ти красива… — прошепотіла вона. — От би бути такою, може, Ігор нарешті звернув би на мене увагу…

Ні, не зверне. Такі, як я, нікому не потрібні.

Вона подивилася у дзеркало — з нього дивилася невисока дівчина з короткою зачіскою та в окулярах.

— Нда… треба щось змінити…

Відкривши шафу, вона глянула на свій одяг — там висіли лише шкіряні куртки.

Оля їх обожнювала. Її стиль складався з джинсів і темних речей. Вона ніколи не носила сукні — ненавиділа їх. Її навіть дратувало, коли хтось просив вдягнути сукню.

Багато хто захоплювався нею — у неї був власний стиль.

Її Instagram нагадував темну палітру — світ готичних фото, у якому давно закріпилася атмосфера бунту.

І їй це подобалося.

Багато хто казав, що вона — бунтарка. Так і було.

«Біжи від настирливих мух», — як колись сказав Ніцше, — стало її життєвим кредо. І це допомагало відсікати непотрібних людей.

Але все змінилося після одного серіалу.

Оля стала фанаткою актриси, яка ніби потекла по її жилах.

День здавався порожнім, якщо зранку вона не переглянула всі її соцмережі.

Оля навчалася на програмістку, але вже втомилася робити одне й те саме.

Так, робота в ІТ обіцяла стабільність і хорошу зарплату…

Та її душа прагнула чогось іншого.