Розділ 8.3

Я не знала, скільки ми так простояли обіймаючись, мені здалося, що вічність. І я б ще стільки простояла — чесно! Але Чейз відпустив мене, взяв коктейль, що поставив до ніші в стіні, зробив ковток і спитав:

— Як думаєш, твій тато приб’є мене, якщо дізнається про нас? — його губи розтягнулися в широкій усмішці. — Чи в мене є шанс вижити?

— Я б не ризикувала на твоєму місці, — я захихотіла, прикриваючи рот долонею.

— Будемо ховатись від нього?

— Не будемо поки що повідомляти, — мене так гріла думка, що Чейз хоче зі мною по-справжньому зустрічатися, що я була готова на все, аби тільки ми були разом. — Тато зараз дуже зайнятий Тіршею. Йому не до нас.

— Але ж ми не зможемо приховувати від нього вічно?

Вічно? Я відчула як щоки заливає рум’янець. Невже Чейз настільки серйозно налаштований? Я слухала його і не вірила. Він хоче завжди бути зі мною? Вічно? Назавжди?

— Я трохи згодом спитаю в Тірші, як нам бути, — я опустила очі вниз, роздивляючись листя під ногами. Дивлячись на Чейза я ще більше ніяковіла, а так хоч трохи вдавалося взяти себе в руки і говорити нормально. — Може, вона підкаже, як акуратно розповісти татові.

— Або де краще сховатися від його гніву, — розсміявся Чейз.

Я насупилась. От смішно йому! Зовсім же не смішна ситуація.

— Побачимо, як ти будеш сміятися, коли тато спіймає нас на гарячому, — я показала йому язика.

— Відкушу, — погрозив він пальцем.

— Тільки спробуй! — я знову показала йому язика, вже й сама сміючись.

Чейз відставив коктейль і підійшов до мене. Обхопивши прохолодними долонями моє обличчя, він знову торкнувся своїми губами моїх. Це було так хвилююче! Просто неймовірно! Але вже за кілька митей зовсім поруч почувся голос:

— І що це ви тут робите?

Від страху, що нас викрили, я не відразу зрозуміла, що це була Лінна. Лише коли Чейз відірвався від мене, я помітила, що до нас підійшла моя подруга. Я так злякалася, а ще трохи засоромилася, що не відразу знайшлася, що сказати. Зате Чейз не розгубився і весело кинув їй:

— А ти хіба сама не бачиш?

Лінна сердито насупилася і склала руки на грудях.

— Я тебе всюди шукаю, Сіро, — вона проігнорувала питання Чейза. — Вже думала, що ти додому втекла.

Я відразу насторожилась. Чому вона мене шукала? Якісь проблеми?

— Щось трапилось? — я відчула, що голос тремтить. Надто я вже звикла до постійних проблем. Завжди готова до найгіршого.

— Та ні, все добре. Просто твої вже додому збираються, от і відправили знайти тебе.

Додому? Я думала, тато з Тіршею будуть танцювати до ранку.

— Вони помітили, що я зникла?

— Помітили. Але не відразу. Твій тато трохи нервує. Джулз натякнула йому, що його танці тебе надто вразили і ти сховалась в туалеті, щоб не бачити це неподобство.

Хоча б Джулз помітила, що мені ніяково! Вже добре. Я думала, що мої почуття нікого не хвилюють взагалі. Ні, я розуміла, що зараз всім не до мене, але ж не настільки, щоб ставити мене в незручне становище.

— Я туди і збиралася, але Чейз мене перехопив дорогою, — я захихотіла, кидаючи погляд на Чейза.

Лінна закотила очі. Вона не розділяла мого бажання стати якнайшвидше дорослою. І хоч деякі хлопці звертали на неї увагу, їй не подобався жодний. І сама думка про стосунки теж. Так, Лінна була молодшою за мене. Але ж всього на один рік! І мені хотілося, щоб вона швидше подорослішала, щоб з нею можна було обговорювати стосунки. Я ж не могла обговорювати з Кессі, як її брат чудово цілується? Чорт. Кессі. Вона мене теж приб’є. Або образиться. Або все разом. Мабуть, їй буде складніше пояснити наші стосунки з Чейзом, ніж татові.

— Я бачу, вам тут дуже весело, — пробурмотіла подруга.

— Тільки нікому не кажи! — я приклала палець до губ.

Лінна пирхнула, ніби я сказала справжнісіньку нісенітницю.

— Та дуже треба.

— Особливо Кессі.

А ось тут вже Лінна розсміялася. І Чейз разом з нею. І чому їм так смішно? Я не бачила нічого смішного в цій ситуації. Я могла втратити подругу через ці стосунки. А я не хотіла. Ні подругу втрачати, ні кохання. Але як пояснити Кессі, що я кохаю її брата?

— Я б з радістю подивилася на вираз її обличчя, якби вона вас тут застукала, а не я, — реготала Лінна.

— Та йди ти! — я сердито штовхнула її в плече. — Не смішно!

Але Лінна все одно сміялася. Мабуть, вже з того, що я злюся. Вона завжди казала, що я смішна, коли злюся, а мене це ще більше бісило. І хоч я її люблю, але цей її сміх, нехай і добрий, іноді був недоречним.

— Заспокойся, Сіро, — Чейз обійняв мене ззаду і поцілував в щоку.

— Я спокійна. Як двері, — буркнула я.

— Які відчиняються на вітру, — хихотіла подруга.

Я похитала головою й змовчала. Продовжу відповідати їй — і Лінна знайде ще одну причину для сміху. Їй лише дай волю.

— Гаразд, я пішла. А ви теж не затримуйтесь, — відсміявшись, Лінна махнула нам і пішла назад до бару.

Ще хвилину я стояла, гріючись в обіймах Чейза, з яких так не хотілося вислизати, а потім розвернулася до нього. Він дивився на мене з таким теплом, його погляд був ніжним і закоханим, що я не втрималась і, вставши навшпиньки, сама торкнулася його губ в короткому і легкому поцілунку.

— Треба повертатись.

— Треба, — погодився Чейз і поцілував мене в ніс.

Я захихотіла. Мене ще ніколи не цілували в ніс. Це так мило!

— Тоді ходімо? — я взяла його за руку.

— Ходімо, — погодився він.

Він прихопив порожній келих від коктейлю і ми разом повернулися в бар. Біля самих дверей ми розняли руки і я віддала Чейзу його куртку. Холод миттю пробрався під светр, але варто нам було зайти всередину, як мене знову огорнуло тепло. І звуки музики, змішані з шумом людських голосів. Сьогодні бар «Смарагдова фея» здавався дійсно чарівним, як і його назва — тут панувала радість, всі сміялися і веселилися. Люди святкували повернення Тірші. А в мене було своє особисте свято — Чейз мене поцілував, він обрав мене, зробив своєю. Хотілося розповісти про цю радість всьому світові, але я розуміла — зараз краще мовчати, інакше тато швидко зітре мою задоволену усмішку з обличчя словами «ти ще маленька, Сіро!». Але я вже не маленька. Я доросла. Я знайшла і повернула татові кохання всього його життя. Якщо я впоралася з такою надзвичайною місією, то маю повне право цілуватися з хлопцем. І кохати. Ніхто мені не може заборонити кохати. І особливо тато, заради щастя якого я пройшла такий складний шлях. Можливо, він не відразу прийме наші з Чейзом стосунки, але я впевнена: одного дня він порадіє за нас.