Розділ 9

Коли брат пішов, повертаюся до самокопання. Згадую наші з Гордієм щасливі моменти. Перебираю в пам’яті сварки, намагаюся вчепитися за якісь тривожні дзвіночки. Навіщо? Сама не знаю. Душа болить нестерпно.

Я повірила йому, покохала його. Я збиралася народити йому дітей і прожити разом усе життя. Я навіть постійні прискіпування його мами сприймала з усмішкою і намагалася відповідати безглуздим вимогам його сім’ї. Я вважала їх рідними попри дивацтва…

Ми – різні? Так, Гордій має рацію. Але я готова була на будь-які компроміси!

Як вийшло, що він мене розлюбив? Що я робила або зробила неправильно? Що зі мною не так, якщо раз за разом від мене йдуть кохані чоловіки?

Гортаю стрічку новин і натикаюся на статтю про реабілітаційний центр. До них приїхала делегація американського благодійного фонду. На фото – кілька чоловіків у білих халатах і директорка фонду – молода жінка. Гостей приймають головний лікар центру і Скроцький.

У тексті статті йдеться, що Гордій познайомився з Барбарою Крафт пів року тому на міжнародному симпозіумі, присвяченому реабілітації пацієнтів. Я пам’ятаю, що він довго готувався до доповіді, а потім поїхав на кілька днів.

Скроцький кликав мене тоді із собою, але в нашій бухгалтерії була податкова перевірка, і я не змогла скласти чоловікові компанію.

У цій новині немає нічого незвичайного. Центр співпрацює з різними благодійними фондами, які спонсорують їхню роботу. Але інтуїція подає дивні сигнали, і я лізу в інтернет шукати інформацію про цю Крафт.

На її сторінці в соцмережі – багато фотографій з подібних поїздок до різних медичних установ. Тільки в нашій країні я нарахувала п’ять лікарень, з якими вони активно співпрацюють.

Усі викладені фото схожі між собою: Барбара в оточенні колег і представників медичних центрів, які беруть участь у спільних програмах. Але я наполегливо гортаю стрічку в пошуках особистої інформації. Чим ця жінка мене зацікавила – зрозуміти не можу…

Нарешті знаходжу фотозвіт про той симпозіум. Багато офіційних знімків, екскурсія містом з ефектними кадрами пам’яток. На всіх фото вона – зі Скроцьким. Збіг?

Мої припущення здаються абсолютно абсурдними й ні на чому не ґрунтуються, крім інтуїції. Однак мене не полишає відчуття, що всі ці події взаємопов’язані. Симпозіум і знайомство з Барбарою. Приїзд делегації фонду в центр, де працює Гордій. Те, як він поспішно пішов від мене саме тоді, коли вона перебуває в нашому місті.

Чи може розчепурена лялька Барбара Крафт, дочка американського мільйонера, виявитися тією жінкою, до якої козликом поскакав мій майже колишній чоловік? Що спільного може бути між ними? Вони ж немов із різних планет! Так, Скроцький – перспективний реабілітолог. Але він із дуже консервативної сім’ї, з вимогами до дружини до небес! А вона – самовпевнена фіфа.

До того ж вона старша за нього! Біологічний годинник ніхто не скасовував. Скількох дітей вона встигне йому народити, поки не вийде в тираж? Та й чи погодиться бізнеследі, яка роз’їжджає світом, поміняти своє бурхливе життя на підгузки й сковорідки?

Смішно… Й абсолютно неправдоподібно.

Однак чоловік, дійсно, поспішає розлучитися. Він телефонує мені в понеділок рано-вранці та, ледь привітавшись, починає віддавати вказівки.

– Ксеніє, сьогодні в РАЦСі – вихідний. Під’їжджай завтра о дев’ятій…

Можливо, я допускала такий стиль спілкування, коли ми були сім’єю. Але з якого дива я маю терпіти його тепер, коли він проміняв мене на іншу? Схоже, Валя має рацію: я його розпестила, і він сів на голову.

– Гордію, ти номером не помилився? – відповідаю йому сухо. – Командувати будеш своєю іноземкою, – блефую, звісно, але дуже вже хочеться дізнатися, чи маю рацію у своїх припущеннях.

Він не підтверджує і не спростовує моїх слів, що додає впевненості моїй здогадці.

– Мені здавалося, що ми домовилися, – пом’якшує тон колишній чоловік.

– Ти сам із собою про щось домовився, не зі мною. Завтра я не можу. І післязавтра теж.

– Та що в тебе за справи такі? – злиться. – Чергова перевірка? Так це багато часу не візьме. Окей, зустріньмось не о дев’ятій, а о восьмій – встигнемо подати заяву до роботи.

Він знає про виставку. Але я не говорила, що маю намір туди їхати. За бажанням, він міг би скласти двічі по два.

– Гордій, «ні» має тільки одне значення. Не раніше четверга.

Розлучення потрібне йому. Отже, нехай підлаштовується під мене й мої плани. Чи боїться, що за два дні передумає і приповзе просити вибачення?

Якби тільки передумав…

Роботу перед вильотом прогулюю. Перед ділками столичного бізнесу я маю виглядати на всі сто! Здається, я навіть до весілля так ретельно не готувалася.

Коли я з’являюся в конференц-залі, де відбуватиметься презентація, ловлю на собі захоплені погляди. Я – без п’яти хвилин вільна жінка! Можу собі дозволити бути гарною, фліртувати з чоловіками. Або, чим чорт не жартує, навіть закохатися…

На зраднику Скроцькому світ клином не зійшовся.

Настрій піднесений і трохи легковажний. Я втомилася хвилюватися і дала змогу собі розслабитися. Повністю відключилася від особистих проблем і пірнула в передчуття тріумфу.