VI. Армія як фундамент державності

Армія як фундамент державності в українському правоцентризмі розглядається не лише як інструмент оборони, а як основа існування й розвитку нації. У часи УНР слабкість армії, розрізненість і залежність від зовнішніх союзників призвели до поразки державного проекту. Це ключовий урок: без сильної та самодостатньої армії Україна завжди буде об’єктом чужої політики, а не суб’єктом власної. У першу чергу армія — це свого роду дипломатія, адже без сильної армії твою країну не будуть надто серйозно сприймати. Ключовим завданням є створення професійної контрактної армії, де служба стане престижною, шанованою і високооплачуваною. Це означає, що військова кар’єра має стати одним із природних шляхів самореалізації для молоді — не як тимчасова мода у час війни, а як постійна, гідна й почесна праця, що формує характер і зміцнює суспільство. Повага до військових повинна стати частиною культурного коду української нації, а не даниною моді чи емоційним сплеском у часи небезпеки. Адже армія — це той щит, без якого не може бути ані свободи, ані економічного розвитку, ані культури.

Після завершення війни Україна отримає велику спільноту ветеранів, які набули унікального досвіду і, ймовірно, захочуть продовжити службу або знайти нові форми застосування своїх знань і навичок. Саме тому не можна відкидати ідею створення українських приватних військових компаній (ЧВК), які, діючи легально та під державним контролем, дадуть можливість нашим ветеранам працювати за кордоном як інструкторам, брати участь у миротворчих чи оборонних операціях, отримувати високий дохід і водночас приносити користь державі через податки та іміджевий вплив. Це дозволить з одного боку — забезпечити ветеранів гідною працею, з іншого — інтегрувати Україну в глобальний безпековий простір як країну, що експортує не лише продукцію, а й військову експертизу.

Таким чином, армія в українському правоцентризмі — це не тільки оборонний інструмент, а й фундамент національної гідності, соціальної стабільності та економічного розвитку. Вона формує традицію служіння державі, закладає ідею відповідальності перед суспільством і робить військову професію рівною за престижем із будь-якою іншою сферою життя. Бути воїном — це не випадковість і не тимчасова мода, а покликання і честь, що визначає майбутнє України.