Україно моя

Демографічний парадокс

Сільська сім'я увечері полягала спати,
Й лише квочка ворушилась під піччю з курчатами.

Діти на ортопедичних поснули полатях,
Бабця ж їхня вже давненько пішла спочивати.

Батько лягли на черені, біля нього мати,
Та хіба спокійно можна на печі лежати?

Піч ходила ходуном, впала штукатурка.
«Так от який ти, землетрусе», - муркотнула Мурка.

Бабця кхекнула притисло у дальній кімнаті,
А найменше прокинулось й мовило з кроваті:

«Про загрозу навислую вони що, не знають?
Ну, хай іще одне зроблять, а нас повбивають!»

13.08.2009

Подобається

#1253 в Сучасна проза
#1146 в Різне
#233 в Поезія

Відредаговано: 09.11.2023