«Болгаркою» по клацанню

Пошуки достойної програми на п’ятдесяти каналах кухонного телевізора мої ведуть при моїй статичній присутності. Я вечеряю, а вони все клацають і клацають.

Спромогтися за один кадр оцінити привабливість передачі через стрімкість клацань було неможливо. Нарешті на фігурному катанні, репортаж про яке йшов у прямому ефірі, була зроблена коротка зупинка.

-О, - кажу я, - передають повтор, цю передачу я дивився вчора. Там була рідкісно весела ситуація. Фігуристка задерла одну ногу ковзаном догори, взялася за неї руками і зображала чи то оленя, чи то косулю, а далі трапилося непередбачене: її руки заклинило в ковзані, і фігуристка як мчала, так і влетіла головою прямо в борт льодового майданчика. Матеріали будівельні зараз роблять нікудишні, то та нещасна головою пробила борт наскрізь. Товщина борту виявилася якраз по довжині її шиї.

- А далі що було?

- Приїхали МНСники, швидка допомога примчала. І ті й другі стримано посміхались. У МНСників блищали очі, а у медичок «швидкої» посмішки були забарвлені інакшим «тембром». МНС вирізало її шию «болгаркою» разом зі шматком огорожі, а потім все «в сборе» кудись повезли, мабуть, брати аналізи «нащот» міцності будматеріалів.

- Так а хто ж та фігуристка, з якої країни?

- Дивіться далі, може, я її й упізнаю.

- Ти хоч би сказав, яка вона: білява, чорнява, яка зачіска, який костюм на ній.

- Справа в тому, що я її гарно роздивився тоді, коли вона вже застрягла в тому тину, а тильна телекамера не зводила з неї очей. От коли б оця,що зараз ковзає, нахилилася, то я може б і впізнав та попередив вас, що скоро торохне головою в загорожу.

Мої нарешті засумнівалися, покрутили вказівним пальцем, біля горла, натякаючи на мою неадекватну голову через проблеми з шиєю, яка ту ж таки голову й тримає, та пошкодували, що не вдалося подивитися бразильський серіал.