45

                                      Розділ 45                                                    

   Повернувшись додому ми разом із Мартіном розповіли Рубі про прийняте мною рішення подарувати їй будинок . У розмові таки не втрималася і наголосила на тому , що якщо у нас з Фуерро нічого не вийде то я повернуся і ми знову житимемо у трьох . Від моїх слів подруга сміялася крізь сльози . Виявляється я таки можу веселити людей . Хоча бачила , яка щаслива Рубі від того , що я дала нам з Мартіном шанс .                                                                              

   Мартін одразу зайнявся організаційними питаннями переїзду , а я пішла з Рубі пакувати наші з Олівією речі . 

---- Меггі , я така рада за вас . Ти молодець , що вирішила бодай спробувати створити сім'ю . Я бачу , що Мартін дуже хороший чоловік і тобі неймовірно пощастило з ним .

---- Ох , не знаю , Рубі . Я й досі вагаюся і .... боюся , що нічого у нас не вийде . Ми такі різні з ним . 

---- Думаю вам варто спробувати , а вже потім робити висновки . Хіба ти не знаєш , що протилежності завжди притягуються один до одного . Це життєва аксіома ! 

---- Яка ж ти в мене розумниця , Рубі . Я сумуватиму за твоїми добрими порадами ---- щиро зізналася я .

   Спакувавши частину речей  , Рубі пішла готувати вечерю , а я взялася годувати невдоволену Олівію . Сьогодні донька розійшлася не на жарт .

----  Я почув плач нашої принцеси ,  подумав , що вона прокинулася , а поряд нікого немає . 

---- Ні , Мартіне вона просто зголодніла і вирішила продемонструвати характер  ---- відповідаю я , даючи маленькій проказниці пляшечку з молоком . 

---- Можна я побуду поряд з вами ?

---- Якщо хочеш , ... будь ...

---- Яка ж вона гарненька , Меггі , а головне точна моя копія .

---- Не знаю , .... побачимо . Діти у такому віці змінюються мало не що дня ---- фиркаю я , щоб не визнавати очевидну правду . Чому мені завжди так сильно хочеться сперечатися з ним ? 

   Мені не хотілолося ще більше злити Меггі тому я лише злегка посміхнувся , віддаючи усю свою увагу Олівії . Я чудово розумію , що моїй зарозумілій Мег потрібен час щоб змиритися з моєю присутністю у її житті . Сподіватися , що вона одразу відкриє своє своє серце марно , тому я маю запастися терпінням . По при все , що є у моєї дружини доля не була прихильною до неї .... , швидше навпаки лише підкидала різних випробувань .

---- Давай я заміню їй підгузок і вкладу у ліжечко . Ти надтто втомлена , іди відпочинь трохи .  Завтра у нас доволі напружений день . 

---- Мартіне , скажи будь - ласка твоїй матері відомо , що ти став батьком і , що  одружився на мені ? Вона знає , хто я ?  ---- сама не знаю навіщо запитала його про це . Може тому що зустріч з цією жінкою неминуча і десь у глибині душі мене таки хвилювала її думка . 

---- Не думай зараз про це . Давай вирішувати проблеми по мірі їх поступлення . 

---- Гаразд , а де ми житимемо ? Наскільки мені відомо у Мартіна Фуерро холостяцька квартира , куди він водить своїх фавориток  . Невже саме у ній  ти збираєшся нас поселити ? 

---- Холостяцька квартира ? Мег , невже ти читаєш жовту пресу ? Ніколи не повірю . ---- Меггі , Меггі думаю тобі сподобається те житло , яке я прикупив для вас із донькою .  Трошки терпіння , мила і ти про все дізнаєшся .

   Цікаво як зреагує Мег на мій сюрприз ? У мене вже закрадається сумнів , що моя інтрига не дуже їй сподобається .  Меггі з такою легкістю проміняла золоті злитки на простенький і тихий  заміський комфорт  . Та такою простою і милою вона подобається мені  ще більше . Моя Мег зовсім нічого не залишила у собі від бізнес-леді чи світської діви . Моя дружина забула про ділові костюми , дизайнерські сукні , зачіски і макіяж , а натомість знайшла щастя у простих , але дуже цінних речах . Мег не побоялася народити без чоловіка , втратити ідеальну фігуру , перевернути усе своє життя з ніг на голову . Ох , як же хочеться стати частинкою її світу . Я маю визнати , що по при весь егоїзм моєї дружини , ... кохаю її . Так , кохаю ! Просто за те , що вона є , ....  буде моєю . І мабудь покохав з самого першого погляду , як тільки побачив .

    *****************

    До Лондона ми повернулися ще до обіду . Всю дорогу Олівія поводила себе просто ідеально ,  майже до самого місця призначення . Уже у самому місті  раптом став накрапати дощ , донька почала капризувати , а я став нервово барабанити пальцями по кермі . 

   Схоже , що хмари згустилися не лише на небі . Глянувши у бік Меггі , побачив  , що вона поки не зрозуміла куди саме ми їдемо . Невже вона забула дорогу , яка мало не щодня вела її додому ?

---- Мартіне , ти що купив житло у тому ж районі де раніше жили ми з батьком ? ---- здивовано питаю я . Цим шляхом мало не щодня я їздила на роботу  . 

---- Ти дуже близька до істини , кохана ---- якось натягнуто відповів чоловік . 

---- Що це означає ? Пояснис чи вдариш , як грім серед ясного неба ? ---- запитала я , нутром відчуваючи , що тут щось не так . Мартін не зміг приховати свою нервозність . Це його постукування неабияк злило мене .

    Проїхавши ще близько кілометра , побачила  своє рідне гніздо і  запитала : ти що вирішив провести мені екскурсію до мого колишнього дому ?