16

                                       Розділ 16

---- Дякую за прекрасний вечір , Мартіне . Ти зробив його особливим . Дякую за те , що сьогодні я сміялася щиро і від душі  ! Цей день  завжди буде у моїй пам'яті   ---- говорила я Мартіну , коли ми ніби підлітки , взявшись за руки бігли до його автомобіля . Мої слова йшли від серця , яке було переповнене радістю .

   Лондон мабудь уже нікого не дивував мінливістю  погоди . Саме у цьому місці вона могла змінюватися мало не що години  . Раптом  з неба почали падали великі краплі дощу .  Мій легкий топ за мить стане зовсім мокрим . Та мені на це байдуже . Я зупинила Мартіна посеред тротуару щоб сказати , яка я вдячна йому . Виявляється я можу і вмію бути вдячною .

    Кілька хвилин чоловік пожирає мене своїми сірими очима , а далі ніби голодний звір нападає на мої губи . І я не проти , бо у цю мить хочу відчути його бажання більше ніж жити  . 

    Моє обличчя у його долонях . Мої руки міцно обіймають його за шию . Краплі дощу падають на обличчя , а я не можу і не хочу розривати цей момент  . Хочеться щоб він тривав вічно .

---- Наш вечір ще не закінчений , Меггі . Ти дозволиш його продовжити ? ---- шепочуть його губи , а я й слова промовити не можу , лише головою киваю , що  " так " . Його сюрпризи так подобаються мені . Зводять з розуму , геть стираючи з пам'яті , що я холодна , безпринципна  стерва . 

    Не знаю куди саме ми їдемо далі , але упевнена , що Мартін знову мене приємно здивує . Хоча тут я вже дещо можу передбачити , бо ми обоє цього хочемо . Ми обоє згораємо від бажання , тому за кілька хвилин опинимося у готелі . Ну , не буде везти мене Мартін до свого дому . Я сама його попередила , що завтра все закінчиться . Значить немає сенсу сподіватися на більше ... 

    Мартін знову паркує свій автомобіль , але цього разу на Томас Стріт . 

---- Ти привіз мене у Шангі - Ла ? ---- сяючи питаю я .

---- Угу , ... сьогодні весь Лондон буде на наших долонях . 

    Ну ще би , Шанглі - Ла ---- найвища будівля Європи , а найкращі номери готелю розташовані на п'ятдесятому поверсі . Саме з цих номерів можна побачити весь Лондон не виходячи з номера , можна навіть сказати не встаючи з ліжка .

    Коли ми піднімалися ліфтом до нашого номеру мені здавалося , що пройшла ціла вічність , а може просто я не вміла чи не хотіла чекати . 

    Щойно ми зайшли до нашого номеру , губи Мартіна одразу припали до моїх . Я аж застогнала від бажання . Чоловік  притиснув мене  до стіни . Його язик дражнив ,  то проникаючи у мій рот , то пробігаючи по моїй  нижній губі , змушуючи  відчувати незабутні відчуття .

     Ніколи раніше в моєму житті поцілунок не був  настільки відвертим і настільки чарівним. Я  ніби провалилася в м'яку подушку  легкої  хмари , яка десь далеко віднесла мої плани , загострюючи увагу лише на почуттях , які переповнювали мене .

    Руки Мартіна пробралися під шовковий топ , і я  здригнулася , коли відчула його гарячі пальці на своїй  прохолодній  шкірі . Жар його рук ніби передався мені ,  наповнюючи мене бажанням , готовим вилитися в будь-яку мить. Це було якесь божевілля....

   Ще трохи і ми займемося сексом просто у коридорі . Тіло Мартіна передавало мені імпульси і несло всепоглинаючу пристрасть . Я знемогала від його ласк , відчувала , що ще секунда і я не витримаю , закричу на все горло , вибухну як яскравий феєрверк у небі , просто помру від блаженства , що дарує Мартін .

---- А ти ще та спокусниця Меггі , - прошепотів Мартін  опаляючи мою шкіру гарячим диханням . Я вся тремтіла , ледве стримуючи себе . Намагалася почути голосу розуму , намагалася витримати нахлинувший  на мене небувалий натиск чуттєвості .

---- Мартіне давай не так , .... не тут , .... у нас ще вся ніч попереду , ---- белькотіли мої заціловані губи .

    Раптом мене скував холодний страх , що усе пішло не за моїм планом . Страх того , що ще трохи і я без пам'яті закохаюся у Мартіна Фуерро . Цього не може статися ! Це кохання не принесе мені нічого крім болю ,  страждань і нових розчарувань  . Я не хочу повертатися назад у минуле , тому маю чітко дотрмуватися свого плану . Сьогодні у нас казкова ніч , а у понеділок я зникну назавжди . Це мій єдиний шанс стати по справжньому щасливою і я скористаюся ним .

    Мартін нарешті  відірвався від моїх губ , уважно придивлявся у мої пронизливі фіалкові очі , ніби хотів забратися в мої думки . Прочитати все те , що не було сказано  вголос . Я стримувалася з останніх сил. Я  не буду слабкою . Наша  спільна пригода  підійшла до кінця , і сьогоднішня ніч лише ознаменує цей факт фінальною сценою .

---- Ходімо до спальні , Меггі . Я ледь стримую себе . Ти така красива ...