РОЗДІЛ 35. Четвертий бос

Вона буквально вирвала шкатулку у Дарка з рук. Покрутила так й отак, на щось нажала. Кришка шкатулки відкинулася, всі стовпилися голова до голови, зазираючи всередину. В шкатулці лежала непоказна галька. Сірий шорсткий булижник завбільшки з кулак.

• Що це? - розгублене запитала Хелльга.

- Булижник, - авторитетно заявив Сопілка. - Зброя пролетаріату.

- Що це? - повторно і при цьому дуже пронизливо крикнула Хелльга.

- Скарб, - посміхнувся Дарк, - хіба не видно?

- Жарт розробників, швидше за все, - оповів Полум'я.

- Може це унікальний камінь, - заперечив Стоун, - звідки ти знаєш?

- Унікальний камінь? - зойкнула Хелльга.

Я подивився в аури, ідентифікація благополучно спрацювала:

- Жовчний камінь Болотної Жаби, - прочитав я. - Поздоровляю Хеллі, тобі дістався суперприз! Ха-ха-ха-ха.

У неї було таке обличчя, що я не витримав і розсміявся. Напевно, я дарма це зробив, але в той момент удержатися від цього не було сил.

- Ах, ти! - у неї від образи перехопило дух. В серцях вона шпурнула жаб'ячий камінь мені в обличчя. Мене він, звичайно, не вдарив, відлетів убік, відскочивши від повітря. - Пішов ти!

Вона розвернулася і вискочила із залу, залишивши мене в очманінні. Цей скарб виявилося для неї надто важливим.

- Невдобно вийшло, - пробурчав Полум'я. І швидким кроком попрямував до виходу слідом за Хелльгою.

- А ти знаєш, як поводитися з дівчатами! - усміхаючись, висловилася Пил, і скомандувала - Пішли! Нам нічого тут більше робити!

Більшість рейдерів швидко послідували за нею. Чорт, і правда, сором на мою голову. Образив людину на рівному місці. І не хотів, чесно. Але вже дуже сміховинний був у неї вираз. Я знов не зміг стримати посмішки. Підняв злощасний жаб'ячий камінь і поклав його в сумку на поясі.

Квест "Викрити схованку Чорної Вежі" виконаний. Нагорода - жовчний камінь Болотній жаби. Додаткова нагорода - вами прийнятий квест "історія виняткового каменю". Показати жовчний камінь Болотної жаби майстерному гемологу або ювеліру. Нагорода - унікальний коштовний камінь.

Біс! Я не тільки скривдив дівчину, але ще й пограбував. І виправдатися мені не світить. Піднімаючись по сходах, я твердо вирішив, що ніхто в цьому рейді про долю жабиного каменю не довідається.

Я піднявся до зали, де ми вбили зеленого павука, потім - ще на поверх вище - в зал змії. Хто пізніше, хто раніше - все рейдери зібралися в цьому залі недалеко від відкритої решітки, через яку так хотіли вийти назовні Блек Темпл.

- Усі тут? Нам потрібно обговорити, що робити далі. - сказав я, звернувши на себе загальну увагу. - Мені здається? Або когось не вистачає?

- Дарк, шукає ще один вихід, - сказала Пил, - В цьому інсті занадто багато прихованих місць.

- Очевидно, нам потрібно придумати спосіб відкрити он ту двері, - вказавши на зачинені двері, Полум'я висловив свою точку зору.

- Якщо нам потрібно просто її відкрити, навіщо ми взагалі лазили по підземеллях з противними павуками? - вигукнула Пил. - Щось я не бачу, щоб ми зрушили з мертвої точки. Ключа від цих дверей я так і не побачила!

- Нічого нового я не знайшов! - заявив Дарк, входячи в зал. - Все оглянув у десятий раз!

- Що я говорила! - вигукнула Пил, і звинувачувальним рухом тицьнула в мій бік тонким пальцем, - ти..!

Що вона хотіла сказати, залишилося невідомо. Пролунав приголомшуючий рев, від якого всі здригнулися. Замкнені двері, ключа до яких ми так і не знайшли, відчинилися, вдарилися стулками об стіни. Двері були буквально вибиті з протилежного боку. Крізь отвір, який відкрився у стіні, у зал увірвався ревучий Мінотавр.

- Ба! Да це старий знайомий! - вигукнув Сопілка.

- Хробаки! Ви відкрили потаємне святилище! - вже розбірливо заревів командор Архадауг - Я змету вас! В ім'я Вігіса - смерть ворогам!

Обома руками він зірвав з поясу дві склянки досить великого розміру, які ярко світилися. Як мінімум рази зо два більше тих, з яких ми пили еліксири. Скло хруснуло в його потужних руках, кулаки огорнулися кольоровим серпанком. На наших очах, командор раптом виріс в півтора раза, пропорційно збільшившись в розмірах.

- Хробаки! Я змету вас! - заревів він, вихопив з-за спини свою дворучну сокиру, яка збільшилася у розмірах разом з командором, та вселяла непідробну повагу.

- Атака! - закричав Попіл і зробив чардж в несподіваного боса.

- Розбіглися, розбіглися! - закричав я, - Не стійте в купі!

Бос мілі! Природно - розстріляти його з дистанції.

- Ррраа! - заревів Архадауг, та тільки Попіл раптом побіг від нього до стіни. Після чого Бос і сам чарджнувся прямо в нашу купку, яка все ще томно стояла біля решітки. Напевно, так він зреагував на фаєрбол Полум'я, який благополучно влучив по ньому після атакуючого вигуку Попелу.

Далі вийшло ще гірше. Опинившись в оточенні рейдерів, Бос застосував вміння, схожу на вміння Дарка. А саме - закрутився дзигою навколо своєї осі, завдаючи величезної шкоди своєю сокирою всім навколо себе. Особисто мене сокира зачепила всього два рази, перш ніж я вирвався із зони ураження цього вміння, але я позбувся третини здоров'я.