РОЗДІЛ 28. Лут

Один за іншим у павуковій кімнаті почали з'являтися померлі під час бою рейдери. Через хвилину, коли з мене спав дебаф від отрути, в кімнаті зібралися всі одинадцять осіб.

- На, Пил, це твоє! - Дарк кинув дівчині, яка вже прозріла, магічне кільце.

- А це моє! - сказав Попіл і підняв з підлоги другий щит, точно такий же за зовнішнім виглядом, як той, з яким він прийшов до інсту.

         - Вето на розподіл лута, - знову промовив я, з надією на те, що система гри якось відреагує на мою заяву. Реакція не змусила себе чекати.

         - А-ха-ха-ха! Ти все ще не заспокоїшся? - заіржав Попіл. - Запам'ятай раз і назавжди: в нашому рейді - весь лут наш!

         - Що коїться? - запитала Хелльга.

- Щури нас кидають на лут! - процідив крізь зуби Сопілка, який теж прозрів.

- А тут як? - запитала Хелльга, - Хто першим з підлоги підняв той отримав?

А вона цілковито права! Не повинно бути так, що перший хто схопив отримував би видобуток. 

Індивідуальну здобич інший гравець просто не побачить і він не зможе взяти, а загальну однозначно потрібно ділити. Система не може не передбачати примусовий перерозподіл лута. Адже поки що ніхто окрім хлопців з Блек Темпл на здобич, по суті, й не претендував. Система не може вибрати, кому дістанеться лут, якщо претендент на річ всього один.

- Ми нічого ще не вирішили з лутом! - сказав я, намагаючися зробити ще одну спробу повернути лут в загальне користування. - Хлопці там щось вирішили, а решта у поділі не взяла участь. Я вношу свою пропозицію. Щит, так і бути, нехай йде в частку двох груп Блек Темпла, він дійсно більше нікому не потрібен окрім попелу. Плащ з критом отримає Тірейнджер - він взагалі без плаща. Це квота моїх двох груп. Кільце з маною - квота Полум’я та Стоуна. Нехай поділять між собою самі. Що скажеш, Полум'я? Тебе б влаштував такий розподіл?

- Влаштував би звичайно, - зітхнув Полум'я, - але що поробиш, Дарк першим лут загарбав.

- Полум'я, ти вважаєш, тут все влаштовано із лутом за принципом, хто першим схопив? Серйозно? - задав я йому питання, над яким морочився сам.

- Та ні, напевно, так не повинно бути. Багато складнощів. Якби так було, люди б не мобів били, а придумували б як здобич з-під носа один в одного перехопити, - він задумливо подивився на мене. Я глибокодумно подивився на нього.

- Так, я хочу отримати кільце! - сказав він.

І я побачив, як на системному таймері забилась червона цятка. Зосередився і побачив системне вікно розподілу лута. Ага!

- Хлопці! - гукнув я, - Дарк! Пил! Поверніть лут. Ми поговорили й вирішили, кому він більше підходить.

Пил показала мені красномовний знак, а Дарк сказав, що потрібно рухатися далі, просто ігноруючи мої слова.

- Полум'я, я не знаю, що зараз буде, але нехай не говорять потім, що ми їх не просили повернути все добровільно, - сказав я.

- Бити будете? - знущально простягнула Пил. Я знизав плечима та, поєднавши піктограми кільця і плаща з іменами Полум’я та Тірейнджера, підтвердив команду.

Спочатку сіпнувся Дарк, потім Пил. Потім Дарк сіпнувся ще сильніше.

- Що таке! - вигукнув він.

- Ааа! - скрикнула Пил і зірвала з пальця перстень, відкинувши його від себе різким рухом. Вона втратила половину здоров'я. Дарку пощастило менше, плащ необхідно було розв'язувати, а він чомусь вирішив скинути його через голову і заплутався. Не встигнувши скинути плащ, за десяток секунд він втратив все здоров'я і, встигнувши видати кілька животрепетних стогонів, відправився на переродження.

- Я так розумію, - світським тоном повідомив усіх присутніх Полум'я, підібравши з підлоги, кільце, яке відкотилося йому під ноги, - що цей плащ, який залишився нам від раптом спочилого лідера, тепер належить доблесному лучнику.

- А це кільце - твоє! - задоволено сказав я. - Домовленостей необхідно дотримуватися.

Попіл схопив плащ, який валявся на підлозі, і його вдарило струмом. Він тут же відкинув його від себе інстинктивним рухом, втративши трохи здоров'я.

- Нічого зазіхати на чуже добро! - засміявся Сопілка, більма з очей якого пропали, і який з задоволеним виглядом спостерігав цю сцену. - Так би й ткнув тебе списом, пацюче!

Він жартома потикав вістрям списа в повітря перед обличчям Попелу. Той заскреготав зубами.

- Задоволений, Попіл? Перехитрити систему не вдалося. Домовленість про розподіл лута зафіксована і буде дотримуватися. Я так і думав, що розробники передбачили можливості контролю домовленостей між гравцями, щоб правила виконувалися, - збрехав я, оскільки п'ять хвилин тому не здогадувався ні про що подібне.

- Відмінний антикризовий метод! - засміявся сопілка, - Жахнуть треба пацюка струмом, по пацючим жадібним пальцям!

Чорний Попіл просто почервонів. Негарно. Сопілка його доведе до дуелі, а нам ще Вежу далі чистить.

- Яке дивовижне кільце, - сказав Полум'я. Кільце він забрав собі, і Стоун був не проти, бо не сказав ні слова з цього приводу. - Мій перший синій предмет. Знаєш, Удар, я відчуваю магію як свіжість. Одягнув кільце і начебто посвіжішало навколо.