РОЗДІЛ 27. Перший бос - 2

Я прийняв його у групу і висунувся прямо до боса. Якщо Сопілка відступить, потрібно щоб бос почати бити мене. І Дарк, і Сопілка, і вже точно Попіл, напевно вкачали очки за перший рівень в тіло, як і я. Це очевидний вибір для бійців. 

Проте, бос з легкістю зніс їм майже повний обсяг здоров'я за кілька ударів. Треба змінюватися, інакше ніхто з нас не витримає. Я обернувся і прихопив до себе в групу Дарка, благо той підійшов дуже близько, через мою спину тикаючи боса кинджалом.

Здоров'я Сопілки підійшло до кінця за чотири-п'ять ударів і Сопілка, похитуючись, метнувся за спину Стоуну. Правою рукою я бив кийком боса, намагаючись відновити хоч скільки-небудь мани, яка тут же уходила бо настакувався Щита Світла, чи то мені, чи то Дарку. 

Ліву я жав у кулак, віддаючи в боса Удар Духу, раз за разом. Чи то через цю інтенсивності впливу, чи то я стояв впритул, бос звернув свою увагу на мене.

Я витримав вісім ударів. Бос знімав мені менше здоров'я, ніж Сопілці й Дарку. Мій обладунок в цілому був кращий, щось заабсорбив Щит Світла, щось відхилили заряди Тяги до Життя. Коли у мене залишилася половина здоров'я, я заорав:

 - Скільки можна? Де наш танк? Це чудовисько зараз мене звалить!

Не знаю, що робив у цю мить Попіл, чи то плакав над примарою Пилу, чи то веселився, що павук мене плющить. Часу не було оглядатися. Павук був страшний як жах. Коли у мене перед очима клацали жвали, я просто намагався відскочити.

Періодично, після трьох чотирьох ударів своїми довгими лапами, Паук перепинявся на мить, і плював в когось згустком павутини. Тому і відскочити потрібно було кваліфіковано, так щоб не наступити на неї, інструктаж Дарка я пам’ятав добре.

До моменту, коли Бос завалив мене, у нього не було всього третини здоров'я. Бій тривав ледве хвилину, його потрібно було ще бити й бити. Моє здоров'я скінчилося, нахлинула слабкість, і я впав. 

Бос перемикнувся на Дарка, у якого на дві третини відновилося здоров'я за час перебування в моїй групі. І тільки тоді я, лежачи на підлозі та намагаючись зосередитися, побачив, як повз ривком пролетів Попіл.

Валявся я недовго. Попри те, що скінчилося здоров'я, духу у мене залишалося багато - близько третини. Тому регенерація від Переливання Крові швидко відновила мені п'ять відсотків життя і я зміг встати. А через двадцять секунд я вже вступив в бій.

Диспозиція не помінялася, цілісінькі рейнджі стріляли, далеко не віддаляючись від боса. Здорово підранені Сопілка і Дарк кололи м'які павукові боки, а Попіл водив боса по залу, акуратно обходячи плями павутини на підлозі.

Від кожного удару передніх кінцівок боса Попіл закривався щитом, а у жвали тикав мечем, відступаючи й витримуючи дистанцію достатню, щоб той не вдарив по ньому всіма чотирма лапами.

Жирний мінус ситуації полягав у тому, що здоров'я у Попелу залишилося на денці - майже нічого. Я викинув з групи Дарка і прийняв Попела, після чого став бити боса своїй палицею.

- Дарк! Прийми пару ударів, а то Попіл полетить зараз. Він дохлий повністю.

- Тримайся і ти! Не улечу! - впертий бовдур неадекватно оцінював ситуацію. Він зляже зараз, а за ним і всі інші по черзі. І він не відступить, я думаю. Мав можливість переконатися.

- Розбіглися! Розбіглися! - закричав я, після чого розвернувся і побіг до стіни. Аби послухалися!

Послухався Сопілка, Полум'я зі Стоуном теж спершу задіяли ноги, відбіг Тірейнджер. В мілірадіусі боса залишилися тільки Дарк і Попіл. Здогадка спрацювала, після чергового плювка павутини в Тінейджера, від якої той витончено ухилився, бос павук стрибнув у мене.

Убрався з-під стрибка я в останній момент, з малою кількістю здоров'я жвавість суб'єктивно падає. Я навіть встиг розрядити Удар Духу в навздогін павуку.

Я видалився далеко від тих, хто перебував у моїй групі Сопілки та Попелу, і моє здоров'я тут же поповзло вгору. Працювало невпинно Переливання Крові, викликаючи просто таки фізичне задоволення. Наростало відчуття бадьорості та припливу сил - неймовірно, як розробники добились такої реальної психічної віддачі на відхіл.

Сподіваюся, ніхто під павука не потрапить, подумав я, в черговий раз відскакуючи з-під стрибка. Ще одна-дві втрати й тут ми всі поляжемо. Секунд за тридцять моє здоров'я відновилося до прийнятної позначки.

Можна було лікувати попелу, який на пару з Дарком надривався, закликаючи всіх повернутися до нього в центр. Я підбіг до Попелу, і відразу відчув, як зник вплив Переливання Крові на мене. 

У Попелу було найменше здоров'я у групі, тому відновлюватися почав він. А судячи з того, що у нього вже було, не п'ять відсотків здоров'я, а навскидку всі двадцять, то у нього працювала ще й природна регенерація. Так само як у мене регенерував дух.

- Сходимося потихеньку, хлопці! Сходимося! - замахав я руками своїм компаньйонам. Наблизилися до центру Стоун і Полум'я, провів необхідні маневри Тірейнджер. Тут бос стрибнув від Тірейнджера у Полум'я, який ухилився і зачепив Стоуна. Стоун відлетів і вляпався в павутину.

- Я в павутині! - закричав він. - Не можу рухатись!

- Атакуємо боса! - закричав я і в три стрибки здолав відстань до павука, вдаривши його палицею. Павук розвернувся і вдарив мене, і знову Щит Світла був збитий, заряд Тяги щось відхилив.