З верху пагорба Чорна Вежа виглядала ще солідніше. Вона виростала з тіла гори. Димка темряви, яка огортала її, виглядала зловісно. Парапети, що охоплювали стіни та башти на рівні другого і четвертого поверхів здалеку здавалися ланцюгами, якими Вежу прикували до каменю.
Звідси було видно, що верхній парапет закінчується в тонкій щілини, яка розколює гору, а нижній переховувався в дірі тунелю. Звідси крізь серпанок виразно проглядалися величезні кам'яні ворота в скелях під Вежею - закриті й із печаткою.
Дослідження виконано. Панорама чорна вежа - 6/6. Відкрита площа перед чорної вежею.
Дослідження виконано. Визначна пам'ятка долини трьох храмів - 6/6. Чорна Вежа. Стародавній осколок колишньої могутності, виділяє еманації темряви й світла, до якого було збережено таємниці та який змінює шлях вільних Телли. її використовують у своїх інтересах і вільні й Боги Телли. Але може бути той, хто створив Вежу, також використовує їх?
Я зовсім забув про свою картографію! Давненько я не відкривав панорами, та й взагалі не дивився на карту. Я глянув у свою карту - всі події завершені, все панорами відкриті, карта рясніла подробицями, були помічені різним кольором місця, де ми вбивали реліктів, намальовані стада сатирів, зайці, вовки, ведмеді із зазначенням реагентів, які ми з них збирали шкур, кісток, іклів і м'яса, намальовані трави, навіть відзначені виноградники Па Крі.
Дуже дивним мені здалося те, що Чорна Вежа була відзначена білим кольором, як і ліс, де ми вбили реліктову квітку. Ущелину, де ми обробили Урсолака було зображено зеленим, як і виноградник, а озеро де жила гідра було бірюзовим, як і гори за ведмежими землями, де ми за свою подорож не побували. Щось це все значило напевне, але розбиратися часу не було.
За посиланням в кутку карти я заглянув у розділ дослідження Телли, там золотими літерами висіла напис:
Дослідження долини трьох храмів завершено повністю. Нагорода варіативна.
Нагорода! Точно. За повне дослідження настоятель Бо пропонував нагороду. От тільки, якщо я правильно пам'ятаю, необхідно повернутися до нього і скопіювати для нього карту. Я і думати про це забув.
Аякже зробити це, якщо мені потрібно йти в Чорну Вежу? Там два виходи, як я встиг помітити здалеку – по другому поверху в тунель і по четвертому в ущелину. А чи можна звідти повернутися через головний вхід?
Дарк і компанія повернулися після декількох годин траїв другого боса, тобто, не зумівши пройти підземелля до кінця. Можливо, якщо не вийде і на цей раз, то у мене буде пара годин збігати до Храму Духу за нагородою і повернутися назад.
Адже китаєць, якого ми ледь завалили на дорозі, зміг повернутися якось з башти вже здобувши другий рівень. Значить і я зможу.
Обов'язково потрібно буде повернутися. Варіативна нагорода - можливо знову можна буде замовити вміння настоятелю Бо. Я б узяв бабл. За баблом точно варто було б повернутися.
Райдужні мрії про отримання бабла в нагороду за карту, перебив Сопілка, який прибіг мені назустріч. Навіть не встиг я ще вийти на майданчик перед вежею.
- Ти знаєш, що вони роблять? - збуджено закричав він - вони хочуть нас замінити!
- Хто вони? Ким замінити? - спробував збагнути я.
– Пил перемовляється з деякими типами з тих, що чекають біля моря погоди перед інстом. Я чув, як вона з Попелом обговорювала екіпіровку деяких гравців. Думаю, вони хочуть поміняти склад. Ти ж розумієш, кого вони не проти були б вибити з рейду?
- А там є хтось з нормальним шмотом? - запитав я, ані грама не здивувавшись.
- Я не бачив. Дівчинки, руда парочка, всі в білому. Маг без патериці, він до Полум'я підкочував, щоб його в рейд узяли - вони знайомі. Там два китайці з кастетами є - мабуть, в зелень одягнені.
- Китайців вони не візьмуть, - впевнено заявив я.
- Якщо китайці відмовляться від лута, можуть й взяти. Що їм два китайці? Попереду вже п'ять десятків і так. Засранці змушують мене нервувати.
- Заспокойся сопілка. Поки наша домовленість в силі, я не буду нічого робити. Дві групи їх, дві наші та Полум'я зі Стоуном. Ми так домовилися йти і я не бачу, як вони зможуть це змінити.
- Вони підкочували до мене йти в парі з Айсом. П'ять хвилин назад. Значить, хочуть замінити тебе й Хелльгу, чує моє серце.
- Не переживай нічого у них не вдасться, - сам я не був в цьому впевнений. Ну що за інтригани, неможливо спокійно в рейд сходити! - Впевнений, що це все витівки Пилу. І зрозуміло, чому ee випхали до мінотаврів з дурним завданням якомога далі від клану. У своєму клані вона, впевнений, точно так само каламутила воду на кожному кроці.
- Ба, ти диви які люди! - озирнувся Сопілка, - Я не думав, що тобі це вдасться.
Іззаду нас нагнав Тірейнджер. Не здогадуюся навіть, що зварилося у нього в голові, але він із самим незалежним видом приєднався до нас і пішов поруч. Мовчки, що характерно.
На майданчику перед воротарем ми застали жіночі розбірки. Пил та Хелльга вже встигли наговорити одна одній гидоти, а оточення встигли наслухатися. При нашому наближенні всі замовкли.
#1133 в Фентезі
#189 в Бойове фентезі
#223 в Фантастика
#61 в Бойова фантастика
Відредаговано: 12.06.2020