РОЗДІЛ 14. Протиріччя

Гравці здатні створити справжній Хаос навіть з пропрацьованого буцімто сюжету. Дівчинка в жовтому зробила ще одну спробу вирватися з сутички, якраз в нашу сторону. Трійка плеєр кілерів рушила в її сторону, а найголовніше ee помітив маг в дурнуватому, як сказала Хелльга, капелюсі, який якраз воскрес біля обеліска. 

Помітив, після чого  кинувся за нею. Маг опинився на шляху у трійки убивць. Один з них Ривком наздогнав його та оглушив. А двоє інших підбігли й зарізали в спину, збивши з ніг і затоптавши, в спробі наздогнати другу потенційну жертву - дівчину в жовтому

- Дивись ти, так це ж -Айс! - ахнув Сопілка.

– Його у цьому капелюсі просто не впізнати, - сказав я був приємно вражений не менше. Причому незрозуміло що більше мене здивувало - зустріч зі зниклим Айсом або його пекельний капелюх.

 Коли Айс підвівся, похитуючись, я відразу здогадався, що зараз станеться. Він сам розповідав мені про схожий випадок.

- Тікаємо! - закричав я. І рвонув геть від площі. Добре, коли тобі довіряють і слухаються беззаперечно - Хелльга і Сопілка побігли за мною. За спиною гримнуло ну дуже сильно. Ми обернулися. За двадцять кроків від нас підіймалося величезна хмара у формі грубу, схожу на хмару від атомного вибуху.

- Айс юзнув Армагеддон! - здогадався сопілка.

- Сподіваюся, пкашніків він поклав на смерть, - сказав я.

- Доб'ємо, якщо ні, - заявив Сопілка, і ми увійшли в пилову хмару, повертаючись до площі. Айс, трійка кілерів, дівчинка в жовтому, і напевно ще якісь невдахи, які опинилися з цього боку площі просто випарувалися. Вижив тільки громила з дворучною сокирою, якого зачепило краєм закляття. Застосування важкої артилерії зупинило битву.

- Ти диви! Від Айсу залишився капелюх! - Сопілка підняв з землі неакуратну сіру ганчірку. Капелюх виявилася рідкісної якості, що підсилює магію.

- Бери із собою. Віддамо, коли реснеться. Вона йому йде, - сказав я.

- А-ха-ха! Це точно, дуже йде, - Засміялась Хелльга, - А от хтось пояс втратив. А ось - рукавички.

- А це що? - Сопілка схопив з землі ще якусь річ. - Фу! Яка гидота!

Він гидливо обтрусив руку.

- Це якась зіпсована їжа.

- Від стількох смертей тут багато цінного на землі. Ті пкашніки, мабуть, чимало шмоту підібрали з трупів, - сказала Хелльга.

- Кільце знайшов, - крикнув сопілка, - От біса зад, магічне виявилося.

Схоже хтось захопився збором випадкових трофеїв. Хелльга захопливо копалася в купках чорного попелу на площі - шукала скарби.

- Ще кільце! Да тут багатий урожай можна зібрати. - Сопілка не відставав від неї.

- Нумо відійдім. Зараз господарі реснуться і прибіжать добро шукати, - сказав я.

Ми відійшли всього кроків на десять, коли раптом посеред площі відкрився люк, з якого висунулося щось типу сходів.

- Що це? - тільки й встиг запитати Сопілка.

Відповідь він отримав миттєво. По сходах піднявся гігантський пацюк, копія того, що ми вбили в каналізації цього не дуже охайного села. А на закорках у нього у саморобному сідлі сидів Пта Крі!

- Ми готові боротися за свою свободу! - голосно закричав він. Слідом виліз ще один щур зі сатиром вершником на спині.

- Ми звільнимо наш народ від тиранії мінотаврів! - ще голосніше закричав старичок своїм деренчливим голосом. Ще двоє щурів з 'явились з люка.

- Вперед! Бий наших ворогів!Звільнимо наших братів! - старик вказав на полонених сатирів, які так і стояли під охороною з краю площі. Армагеддон над ними змилувалися за якоїсь випадковості. Радіус його, мабуть, був ще невеликий.

Сатири на щурах рвонули до охоронців мінотаврів і розмели їх у різні сторони. Колишні полонені сатири почали розбігатися хто куди.

- Жебраки та злодії! - з боку пролунав приголомшливий рев. По паралельній вулиці на площу явилась примітна компанія - командир Архадауг із цілим загоном вартових. Орал він не тихіше, ніж селі гноллів. Найбільш примітне, що у загін Архадауга входили Пил, Попіл, Дарк, Чарні та Стоун - вся компанія, яку ми залишили у шинку.

- Гляньте, хто прийшов на вечірку! Хлопці вирішили доробити квест.

- Зрадники, - прошипіла Хелльга.

- Да ладно, вони ж не винні, що їм попався квест протилежного боку, - заперечив Сопілка. - Ми будемо щось робити? Я б із задоволенням завалив би їм цей квест.

- Нам потрібен старик Пта для квесту, і Гонсто для профи. Ще я б не відмовився завалити командира - він явно центральна фігура в сюжеті. Він є наш противник після подій у селі Дауг. Тільки з Чорним Храмом сваритися немає бажання.

- Навіщо вони нам потрібні? Нехай самі полюють на своїх китайців. Ми й самі пройдемо Чорну Вежу. Впевнена, ми впораємося і без них! - Хелльга накопичувала негативне ставлення до трійці чорних мінотаврів. Чи не сталося чого між нею і Пиллю про що я не знаю?

- Айса потрібно врятувати. Він реснеться прямо зараз, - додав Сопілка. - А ці три пекашери можуть помститися йому за прожарювання.

Командир Архадауг продовжував розорятися, обзиваючи сатирів нижчими істотами. Старик Пта йому відповідав у тому ж ключі. Щури з люка з'являтися перестали, проте звідти повилазили чимало жебраків сатирів Збройних хто чим. До мінотаврів теж прийшло підкріплення, і чисельність сторін була приблизно рівна.