РОЗДІЛ 12. Спасіння Крі

Загін мінотаврів на чолі з Пилом зайшов у село Крі. Подекуди ще йшли поодинокі сутички гноллів та сатирів. Подекуди ще горіли хатини сатирів, але головне протистояння йшло на площі в центрі.

Гнолли на чолі з Гішаром протистояли сатирам на чолі з Па Крі. Трохи поодаль скупчилися гнолли Башара. Сопілка і Хелльга билися на стороні сатирів, успішно борючись із гноллами-воїнами.

Крики стражів мінотаврів поступово зупинили сутичку. Я відчув, що прийшла пора мені виступити. Я вийшов вперед і голосно сказав.

- Те, що тут відбувається - неправильно. Ви всі робите не те, що вам потрібно. Ви, сатири, захищаєтеся від гноллів, які не хотіли на вас нападати. Ви, гнолли, нападаєте на тих, хто і не думав вас ображати. Ви, мінотаври, сієте розбрат замість того, щоб захищати тих, хто слабкіший. Гнолли, повертайтеся додому і ніхто вас не образить! Сатири, підкоріться мінотаврам, і ті вас захистять! Мінотаври, прийміть покірність слабких і захищайте їх, як повинні!

Я витягнув з натовпу старосту сатира. Такого невиразного непіся зробили розробники, що я ледве його впізнав.

- Хочеш врятувати своє село, повтори он тієї пані мінотавру такі слова: "Ми покірні вам пані! Ми мирні сатири та займаємося мирними справами". Пішов, пішов! - я штовхнув старосту до Пилу, зауваживши, що він не поспішає виконувати моє розпорядження. 

Чи то спрацювала прихована репутація, чи то такий розвиток подій було передбачено розробниками, але староста впав перед Пилом на коліна і став ee благати помилувати бідних сатирів. Судячи з задоволеного обличя Пилу квест їй зарахувався.

- А нам потрібно розв'язати питання з тим, хто все це затіяв! - заявив я. - Ось він, цей гнолл, нацькував вовків на стада сатирів, за вказівкою командира Архадауга!

Я вказав пальцем на Гішара.

- Ти, Гішар, ворог всім. І сатирам, і мінотаврам, і своєму народові! Не бути тобі вождем! Взяти його.

Гнолли Башара довго не думали - кинулися вперед. Гнолли Гішара кинулися на його захист.

— Бісові мінотаври! - закричав Гішар, - вічно ви лізете в чужі справи. В долині повинні жити тільки гнолли, як у прадавні часи. Ми ще зустрінемося з вами. Вам не втекти з цієї долини.

Гішар дістав з кишені сувій, розгорнув його, і той миттєво згорів на сонці. Розкрився фіолетовий телепорт.

- Ми ще зустрінемося, - закричав Гішар й зник у телепорті. На цьому сутичка гноллів фактично завершилася. Тих, хто залишилися Башар привів до порядку.

Мені це дуже не сподобалось, з яким видом оглядала околиці Пил. Таке враження, що вона виважала в думках хто за кого, кого скільки, і чим би поживитися. Діловий погляд бувалого мародера - так би я це описав.

– Пил, тебе квест зарахувався? - запитав я її.

- На диво, милий. Не очікувала, що це буде так просто, - в ee голосі мені десь побачилося приховане розчарування.

- Не переживай, мила, - відповів я їй в ee стилі, - перед тобою відкрилася незвичайна можливість витиснути бонуси з глав двох нових для тебе фракцій. Он той гнолл - Башар, їх новий вождь. А ця парочка сатирів - Ма і Па Кри - місцеві патріархи. Ну ж бо, зроби вигляд, що ти всіх врятувала і вичави із них те, що стане в нагоді нам у Чорній Вежі. Дарк казав - ти в цьому спец.

Пил ощадливо подивилася на мене, посміхнулася і пішла знайомитися з вождями й патріархами. А я видихнув потроху. Не полишало мене відчуття, що ця дама в будь-який момент могла дати сигнал до атаки. 

Упевнений, вона вирішила цього не робити в останній момент. Дарк мені про неї нічого, природно, не говорив. Але перевірка вдалася на славу, вона явно клановий парламентер, раз не стала цього заперечувати. Цікаво, якщо вона така важлива особа в клані, чому ee загнали сюди з другорядною місією?

- Ми врятували сатірчиків! - до мене побігла Хелльга. - Гнолли підуть, а опісля будуть переговори й вічний мир!

Хелльга була повністю задоволена розвитком подій. Я не став її засмучувати тим, що сутичка могла спалахнути ще й проти мінотаврів, якщо Пил повела себе менш розсудливо. Хелльга напевно вплуталася б у бійку і потягнула б з собою нас з Сопілкою. 

Невідомо чим закінчилося б справа - нашою перемогою чи то перемогою загону мінотаврів вартових, але на спільний похід з чорними можна було б поставити хрест. А хотілося б піти з профі, не морочити собі голову збиттям під осудний рейд різношерстої компанії.

Закрутився справжній гармидер. Деякий час зайняло розставання з Башаром. Він багато цікавого розповів про Гішара на моє прохання. Я був впевнений, що на нашому шляху він ще виникне, оскільки той двічі повторив це перед тим як зникнути. 

Пил вициганила у Башара шкіряний пояс-сумку, не знаю, як їй це вдалося, але вона залишилася задоволена. Потім ми розкланювалися зі старостою села Крі. У підсумку Пил пішла за ним за зеленим манаттям. Потім брали подяки від Ма і Па Крі - це закінчилося тим, що вони відвели нас для навчання професії.

Нам показали ткацький верстат і як з ним працювати. Деякий час ми по черзі практикувалися, використовуючи зібрану нами шерсть і траву, щоб отримувати тканину.

Реалістичності в цьому процесі було мало, хоча верстат скрипів, деталі його мальовничо рухалися, чарівно з’являлися з його надр нитки, дивним чином сплітаючись у тканину, яка сама згорнулася рулончиком в лоток. Хельзі так сподобався цей процес, що вона повискувала і плескала в долоні.