РОЗДІЛ 9. Дополювалися

Під помостом, з того боку, де ми стояли, розташовувалася ринкова площа. 

Все навкруги було організовано за тим же принципом, що й у двох інших селах - порожній простір з пам'ятним стовпом в центрі та магазинчиками по периметру. На площу, з боку протилежних воріт, тих, які виходили на тракт, вийшов загін мінотаврів в обладунках вартових.

 У цих вартових була та ж форма, що й у вартових арени, але в руках не ятагани, а дворучні мечі. Очолював загін величезний, майже з мене, мінотавр, одягнений у чорний шкіряний костюм з заклепками у всіх мислимих місцях. Він дуже серйозно виглядав, по-представницьки.

 Його дворучний меч виблискував срібним світлом. Супроводжував командира загону Дарк, власною персоною. На Дарку, на відміну від того часу, коли ми розлучилися з ним в Гайє, також був одягнений схожий чорний шкіряний костюм.

- Де, Хаос его задери, Гішар? - потужним басом запитав головний мінотавр. - Притягти сюди цього паршивого собаку!

Мінотаври із загону розбіглися по периметру площі. І через пару хвилин двоє вже тягло якогось гнолла перед світлі очі командира. Вони витягли його прямо з центрального намету. В селі Крі в цьому наметі ночували ми з Хелльгою.

- Що це відбувається? - тихо запитав Сопілка.

- Зараз побачимо, - так само тихо відповів я. - Дивіться мовчки.

- Не проспався ще, собака? - заревів, на кинутого у пил до його ніг, гнолла мінотавр, - Вічно ви жрете та п'єте всяку погань!

Він штовхнув його ногою.

- Ти що, Гішар, знахабнів до такої міри, що забув хто головний в цій долині?

- Ні, ні! Пам'ятаю, пам'ятаю, - Гішар швидко приходив до тями.

- Зник обоз! Ти точно знаєш наскільки важливий цей обоз Гішар? Знаєш?

- Звичайно, знаю, Арха! Ти, чому такий злий?

- Архадауг! І тільки так! Давно я тебе не вчив, собако! Чи ще повчити?

- Ні, ні. Командор Архадауг, навіщо ти розбудив мене? Сієста важлива для гноллів, чи ти не знаєш, чи що?

- Мені потрібна відповідь. На одне питаннячко!.

- Питай воїн командор. Ти знаєш, я відповім цілковиту правду.

- Ось він, - командир Архадауг показав пальцем на Дарка, - стверджує, що гнолли знищили обоз! Тобі є чим заперечити на це звинувачення?

- Хі-хі-хі. Дуже смішно. Ти сам знаєш, що ми не чіпали обоз, - заусміхався Гішар, - Адже він такий важливий для нас. Ти сам знаєш, який важливий.

- Ти, - Архадауг вказав на Дарка - гноли не чіпали обоз. Так говорить їхній вождь! Чим ти відповіси за наклеп?

- Я не мушу відповідати за наклеп, - відповів Дарк з гідністю, - воїн командир, я ж передав вам всі докази. Все вказує саме на гноллів.

- Гнолли заперечують - відповів Архадауг.

- Не можна заперечувати факти, - відрізав Дарк.

- Що ж це за факти? - запитав Гішар.

- Відповідай йому, - наказав Дарку Мінотавр.

- Обоз йшов від села до села. Він вийшов з Гайє в Дауг, після чого не прийшов до Крі. Так доповіли вам варти відправлені до патруля на тракті - я того свідок. Двоє магів, які прийшли в Дауг, були атаковані та вбиті гноллами заради розваги - вони приходили до вас скаржитися - це два. Серед жебраків сатирів лунають чутки, що на караван напали гнолли - це три. Цього, по-моєму, достатньо, щоб обґрунтовано звинуватити гноллів у пропажі обоза.

- Хі-хі-хі. Зовсім ні. Караван був у Дауг, і пішов від нас вчасно. Маги самі винні - воїни та люблять дуелі. Хто ж винен, що вони зовсім не вміють битися. А сатири просто не люблять гноллів. Днями вони знищили більше сотні наших приручених вовків. Ось хто агресори! Я посилав розвідника в Крі, ми можемо дізнатися у нього, що він бачив у сатирів.

- Ми опитаємо свідків! Тягни сюди всіх собак, кого знайдете! - закричав Архадауг своїм вартовим, - А ти, солдат Дарк, повинен відповісти за брехню, якщо твої слова не підтвердяться. Взяти его!

Дарка схопили два мінотавра. Він сіпнувся пару раз - марно. Його обличчя виражало чималу ступінь подиву. Такого повороту подій він не очікував.

- Його пора рятувати, мені так здається, - прошепотів Сопілка.

- Навіщо він нам потрібен? - запитала Хелльга, - Сам напросився. Що це взагалі за карателі в мирному африканському селі?

Події на площі тривали. Мінотаври стусанами, поштовхами, а де і просто за шкірки, тягли на площу заспаних гноллів. За лічені хвилини нагнали на площу безліч народу.

- Викликай свідків, Гішар! - розпорядився Архадауг.

- Вільні гнолли! - скрикнув Гішар, - Скажіть найвеличнішому воїну - командиру Архадаугу, коли ми бачили зниклий обоз?

Гнолли загавкали та закричали всі разом. Суть зводилася до того, що обоз прибув вчасно, провів торговлю та вчасно ж пішов. Судячи з того, що ми знайшли його останки в лісі по шляху з цього села в інше, гнолли говорили правду.

- Вільні гнолли! - знову закричав Гішар, - А як покинули нас ті двоє магів, які вломились в ворота нашого села вчора?

Гнолли відповідали так само дружньо. Маги взяли по дуелі, виявилися неспроможними проти великих воїнів і полетіли на переродження. Гнолли дружно плювали на землю, описуючи боягузтво і слабкість цих магів, які до них великих заявилися.