РОЗДІЛ 2. Ельф

Ми полювали на вовків ще близько двох годин, поки, нарешті, не вискочило довгоочікуване системне повідомлення.

Подія завершена. Охорона черід.

- От тепер я сумніваюся… А чи буде нагорода? - задав я риторичне питання.

- Не може бути, що ми полудня даремно ганяли цих вовків, - переконано сказав Сопілку - Точно щось дадуть.

- Матусю запитаємо, чого ворожити, - поставив крапку в наших сумнівах Хелльга.

Рідкісної гидоти бабусею виявилася Ма Крі, вона підстригла всіх овець, крім однієї - самої шустрої. Не можу наздогнати - розвела вона руками. Ловіть - а то розмови не буде. І ми прийнялися ловити. Нещаслива ягничка начебто вчора натренувалася з нами справлятися - вона тікала в самий центр череди, а ми пробиралися до неї по коліно в лисих вівцях. Забава тривала хвилин п'ятнадцять - не менше, поки я не зміг провести Горизонтальний перетин. З ніг упав цілий десяток овець, але найголовніше вдалося знешкодити останню волохату живність.

- Моя улюблениця, - ласкаво сказала матуся Ма.

- Уся в господарку, - ласкаво відповіла їй Хелльга. Жінки завжди зрозуміють одна одну.

- Нам хліба не треба, нагороду давай, - заявив матусі Ма Сопілка.

- Яку ж нагороду ти хочеш, люб'язний мінотавр?

- Від комплекту латного обладунку я б не відмовився, - відповів Сопілку.

- Ха-ха-ха, насмішив ти, мілой, бабусю, - засміялася товста сатирка. - Я вам у нагороду краще повідаю таємницю!

- Не потрібно нам таємниці, - порахував потрібним втрутитися я, - прагнемо матеріальну нагороду!

- А я однаково повідаю. Не ходіть в ліс, хто в ліс іде, той назад не приходить.

- От я так і знала, - прошептала Хелльга, - знову обман.

- Шановна Ма, цю таємницю ми й так знаємо й нам вона не цікава. Ми знаємо, що в лісі живе релікт і що він опікує ключ, а ще ми знаємо, що в лісі немає скарбів. Ваша інформація пошук. Як я вже сказав - ми прагнемо одержати матеріальну нагороду.

- Не знаю, що тобі й сказати. Матеріального мене нічого немає.

- Навчи чого-небудь.

- Вовна так хутро добувати я вас навчила. Могла б навчити виробляти тканину, але для цього ви повинні розбиратися в травах. Так що - не вийде.

- Розкажи де знайти скарби! - Хелльга все про своє.

- Сказала б я, що в будиночку в скалах, але цей скарб ви мені вже привели.

- Що ж ти за шкодна така бабка. Навіщо ти нас обдурила? - скипів Сопілка

- Не обманювала я. Хотіла від лісу застерегти, хто ж знав що ви грамотні такі.

- А от батько Па, не те, що ти, - я вирішив зайти з іншого боку, - от він нам по-справжньому допоміг, за те, що ми зі скелі його зняли. Він попросив онуків видати нам по чотири незвичайні предмети, які вони зробили своїми руками. Бери приклад.

- От і я можу зробити теж саме - внучки й внучки обов'язково допоможуть бабусі.

- А нам вже не треба, із цим і батько Па впорався. Взяли ми все, що знадобиться уже. Інше що придумай - ми без нагороди не підемо, - пристрахав я Ма Крі.

- Знаю, знаю. Придумала. Є в мене внучка, моя улюблениця - найкраща кравчиня в селі. Попрошу її, вона віддасть вам по одному митецькому предмету, але не більше.

- Влаштовує, - я подумав про те, що цілком можна було піти від неї ні з чим. Чудово, що розробники передбачили варіативну нагороду. Блеф спрацював, бабуся віддасть нам коштовну річ, замість струсу повітря

- Тільки ти лист напиши, - сказав Сопілку, - а то знаємо ми вже твоїх улюблениць, як би вона нас ще яких-небудь овець стригти не відправила.

Ми повернулися в село далеко за полудень. Потрібно поквапитися. Ми знайшли внучку матусі Ма, симпатичну сатирку, що сиділа у кравецькій крамниці й швидко вибрали собі по одному предмету тканинного обладунку митецької якості. Схоже, митецька якість гірша за рідку, - я зізнатися спочатку думав навпаки. Потрібно буде впритул зайнятися вивченням Ідентифікації предмета, тому що дуже потрібно бачити міцність предмета й усі його атрибути.

Рукавички пастуха. Тканина. Кисті рук. Митецький предмет. Незначний загальний опір магії.

Я взяв рукавички. Я вибирав останній і в порожній слот міг взяти або їх, або пояс зі збільшенням критичної втрати магією. Я такої втрати взагалі не наносив. Вибрав рукавички, загальний опір - це хоч щось.

Я попросив сатирку - онуку на честь бабусі Ма розповісти, де ми можемо відновити міцність своїх предметів. Запитав її навмання. Мило посміхнувшись вона сказала, що звичайно бере за це гроші, але заради бабусі Ма…

Коротше кажужи, вона полагодила нам усю тканину аж до рідкого плаща, що частково знизив міцність, який належав Хелльзі. На жаль, мої шкіряні речі, кийок і меч Хелльги вона полагодити не могла, але підказала, що за додаткову плату ми можемо зробити це в тих магазинах, де продають краще із кращого. Геть воно що - все-таки ті крамниці мені демонстрували не даремно!

Ми також довідалися, де одержати нагороду за охорону черід. Виявляється, у селі існував староста, який бродив по вулицях і роздавав цінні вказівки сатирам і сатиркам. Староста, абсолютно непримітний сатир, на якого ми вже натикалися й учора на святі, і сьогодні теж, розповів, що взагалі-то інформацію про події, що відбуваються, потрібно було пізнавати в нього. Знав би ще хто-небудь, що він взагалі в селі є!