РОЗДІЛ 6. Квест обмежений у часі - 2

Коли я заходив у ті двері, за якими зник із плацу Махагаур, таймер показував час, що залишився до бою, - п'ятдесят дев'ять хвилин. Каюся, у той момент я дуже самовдоволено подумав - як швидко я впорався.

Махагаур сидів у ніші на килимі в кімнаті, яку інакше як тренувальним залом назвати було важко. За його спиною росло лимонне дерево. Цікаво, як би я добував з нього лимони для веселкового еліксиру - ніякі ходи з цього приводу в голову не приходять. Ну й добре, це вже не актуально.

Я рот не встигнув відкрити, як Махагаур гаркнув:

- Пішов геть.

- Шановний наставник… - криком мене було не збентежити.

- Пішов геть, або я викину тебе звідси,- він підхопився. Треба сказати, виглядав він люто й дуже переконливо. Той, хто розробляв моделі мінотаврів, не даремно їв свій хліб.

- Мені наказав прийти настоятель Бо! - встигнув сказати я. Це остудило запал сержанта-мінотавра.

- Навіщо він тебе надіслав?

- Він довідався про наші розбіжності - почав я мотивувати привід до примирення, спеціально не уточнюючи в кого Бо про це довідався, - та й повелів мені з'явитися до вас, шановний наставник, просити пробачення. Він сказав дослівно наступне - Вам потрібно влагодити ваші розбіжності. І от я тут.

- Ти безвідповідальний п'яниця. Я вчив тебе три роки й, бачить Хаос, ти був відмінним учнем. Але в самий відповідальний момент ти мене підвів. Не хочу тебе навіть бачити.

- Дивіться, що я вам приніс, шановний наставник, - я дістав еліксир.- Сподіваюся, це допоможе нам примиритися...

- Пійло!? Ти ще тупіше, чим я думав. Мало тобі похмілля перед боєм, так ти ще вирішив додати? - ох і реве ж він. Хто тільки прийняв таку приголомшливу озвучку.

- Ваш авторитет непохитний у моїх очах, наставник. Я не вип'ю ні краплі. Крім того, Мозендер, шановний травник, зняв наслідки похмілля, - трошки неправди не ушкодить. - Цей еліксир для Вас, щоб смутні думки покинули вас перед боєм ваших учнів.

- Добре, раз так. - Махагаур сів. - Давай сюди.

- Шановний настоятель Бо, просив Вас допомогти мені зміцнити свій дух. - я поквапився викласти те, що мені було потрібно від Махі, - хто знає, як він зреагує на еліксир, хто знає як його вдосконалив травник, який підриває свою крамницю при експериментах. - Відомо, що ви маєте вміння духу і якби ви навчили мене, то я зміцнив би свій дух перед боєм.

- Безглуздо тебе вчити. Твій дух не розвинений - духу в тебе мало і ти зможеш застосувати вміння всього кілька раз. Крім того, щоб застосовувати вміння необхідна така зброя, яка підходить для цього вміння. Уміння, яким я користуюся багато років, називається Горизонтальний Перетин, і я використовую його зі своєю вірною дворучною сокирою. Я завдаю удару горизонтально перед собою й усі супротивники, яких мені вдається зачепити - кровоточать. І якби ти йшов на бій із дворучною сокирою, які всі послушники одержать в арсеналі, то дещо можна було б придумати. Тобі ж перед усіма послушниками я видав дрюка, ти чесно його заслужив. Це одноручна зброя, а така зброя слабкіша, майже неймовірно, що вона зможе нанести супротивникові додаткових пошкоджень.

- Так дайте мені сокиру!- мені здалося, що ця проблема вирішується досить просто.

- Це ще не все. Ми не вчимо вмінням духу послушників у храмі, тому що вміння духу ні нащо не згодяться без можливості відновлювати дух у бою. Щоб постійно користуватися вмінням у бою потрібно, щоб духа вистачало на його застосування не один раз і не два. Поки ти не вмієш цього, марно тебе вчити.

- Як же навчитися відновлювати дух?

- Неуважна нетяма. Скільки раз розповідав про це. Коли настоятель вирішить, що ти готовий покинути храм, а це відбудеться якщо виграєш бій сьогодні, він проведе обряд і ти одержиш здатність регенерувати дух. Якщо виграєш! А доти , уміння духу мало що дадуть тобі.

- Але ж я зможу застосувати його в бої хоча б кілька разів. Ви самі так сказали шановний наставник, це дасть мені хоч якусь перевагу й може допомогти перемогти. Навчить мене своєму вмінню …

- И це ще не все. Те скільки вмінь можна застосувати в бою залежить від зброї й екіпірування. Тільки незвичайна зброя дозволяє застосовувати вміння в бою, або ти повинен бути екіпірований у гарний обладунок - досить двох латних, трьох кольчужних, чотирьох шкіряних або п'яти тканинних елементів. Ще вміння дозволяє застосовувати біжутерія. І все це повинні бути як мінімум незвичайні речі. Таких речей немає в храмі - ми вчимо послушників тільки базовим навичкам, для цього не потрібна спеціальне екіпірування. Навіть сокири, які інші послушники одержать з арсеналу, не дозволять застосовувати вміння. Це звичайні сокири. А в тебе взагалі безглуздий дрюк. Забудь про це. Іди краще тренуйся - тебе чекають манекени, а я, мабуть вип'ю того, що ти приніс

- Наставник, виходить, що ви не хочете навчити мене свого вміння, тому що в мене невідповідна зброя та й нема обладунку?

- А ще тому, що ти зможеш застосувати його в бою всього три рази. А ще тому, що битися ти будеш кийком, а що вийде від мого вміння, якщо воювати кийком я не можу навіть уявити.

- Попри це все, я б дуже хотів навчитися вашого вміння. Навіть три рази в бою, це дуже багато. А що вийде від заміни дворучної сокири на одноручний кийок, ми зможемо перевірити, як тільки ви мене навчите. Невже вам самому не цікаво?