7

Поки господиня на кухні готувала каву, я отримав змогу трохи порозглядати інтер’єр її вітальні. Нічого особливого та надзвичайного мені там у вічі не потрапило, окрім хіба що численних світлин на яких були зображені рудоволоса хореографиня та її юні вихованці. Схоже Роксолана Матвіївна насправді була фанатом своєї справи й прищепила любов до танців не одному поколінню дітлахів.

– Споглядаєш на мої успіхи? – з гіркотою в голосі запитала жінка входячи до кімнати з тацею на яких парували дві великі філіжанки гарячої кави.

– Чого так безрадісно? – щиро здивувався я. – Таким гордитися варто. Мабуть за весь цей час виховала не одного чемпіона і чемпіонку. Он моя Марічка все ніяк не натішиться своєю перемогою.

– Ну от, чужих дітей виховую, а на свого все ніяк часу та сил не вистачає. Втомилася я, Тарасе. Смертельно втомилася. А допомоги і підтримки чекати ні від кого.

Роксолана сумно всміхнувшись опустилася поряд, а я взявши з таці чашку наважився поцікавитися:

– Вибач за неделікатне запитання, але чому ти так кажеш? Минулого разу сама ж розповідала, що не поступила в Університет культури та мистецтв через те що закохалася й вийшла заміж. Я думав ти щаслива сім’янинка.

– На жаль ти помилився. Я й насправді тоді закохалася і була щасливою, та тривало це недовго. Поки гляділа за нашим маленьким сином мій Володимир стрімко робив свою кар’єру. У нього виявилися впливові родичі, які знайшли йому тепле містечко в банку. Спершу на посаду звичайного бухгалтера, а потім все вище й вище, аж то самого керівника регіонального відділення.

Хороша зарплатня, часті відрядження, бучні корпоративи й нічні гулянки з потрібними людьми. Вдома мій благовірний ночував все рідше й рідше, про мене згадував все менше й менше. Незабаром завів собі коханку, молоду сексуальну кралю. Я випадково дізналася про суперницю та влаштувала гучний скандал. Володя не відпирався, навпаки заявив що ми не пара і він хоче від мене розлучення. А наприкінці цинічно додав, що про сина він не забуватиме й буде фінансово підтримувати і його і мене. Я спалахнула, послала підлого зрадника під три чорти й без вагання погодилася на розлучення.

Ось так неждано-негадано в свої двадцять з лишком стала матір’ю-одиночкою. Колишній свого слова дотримав і почав виплачувати солідні аліменти. Та я була гордою і відмовилася брати з нього хоч одну копійку. Влаштувалася працювати на двох роботах. Основна була вчителька молодших класів, а для душі продовжувала займатися танцями. З роками накопичила необхідну суму й заснувала свою хореографічну студію. Тепер вже всю себе віддаю цій справі.

– Насичене у тебе минуле було, – промовив я відкладаючи пусту чашку. – Дякую за смачну каву, але мені вже час.

– Уже ідеш? – підхопилася жінка. – Постривай. А як же лікування сина?

– Вадим хороший лікар, він швидко поставить хлопчика на ноги. Ти тільки не дозволяй малому більше влаштовувати нічні родео.

– О, ні – тепер він у мене того мотоцикла довго не побачить, – запевнила учителька танців проводжаючи мене до вхідних дверей, і з нотками винуватості в голосі пояснила. – То ж все затія мого колишнього чоловіка. Це він, щоб похизуватися й продемонструвати свою роль у турботі про сина подарував хлопцеві мотоцикла. Але я наведу порядок і припиню це неподобство.