Не шукай мене, бо я на морі

От і встав той день, коли екзамени були складені та більше нічого не хвилювало юних абітурієнтів, крім майбутніх результатів та вступу до університетів. Як виявилось, Неллі теж спробувала податися до університету закордон, у Німеччину, Еля подала документи на вступ у столицю, Ремі з Ларою вирішили залишитися в Монпорті, а Шон, беззаперечно, подався до великобританської науки. Ввечері того ж дня, коли друзі склали екзамени, Еля написала всім запрошення на море. Пропозиції зраділи всі, хто тільки міг ще стояти на ногах після відсиджених щоденних трьох годин над численними питаннями тестів. Через кілька днів Неллі, Лара, Еля, Ремі та Шон зібралися на автобусній зупинці, з величезними торбинками в руках та із кумедними сонцезахисними окулярами. На вулиці було жарко, а дорогою друзі обмірковували, яка ж буде температура води, щоб всі могли купатися. Приїхавши зрання на улюблене місце всього Монпорту, вони були вражені — весь пляж було забито вже вранці.

— Що будемо робити? — каже Неллі.

— Зараз десь трішки походимо та знайдемо місце, — каже Лара. — Можемо також зазирнути на інший пляж.

Дійсно, на іншому пляжі було менше людей, чому — зараз дізнаємося.

— О, дивіться, там, між скал, взагалі майже немає людей, — крикунув Ремі, тицьнувши пальцем вдалечінь.

— Ремі, то нудистський пляж, — прикривши рота, аби не засміятись, сказав Шон.

Проте всі вже почали реготати.

— Давайте тоді розстелимося тут, — запропонувала Еля, поки вони ходили колами в пошуках місця. Всі дружно прийняли цю пропозицію. Невдовзі вони побігли у воду, а потім, скрикнувши від перманентного холоду, побігли на берег.

— Брр-р, холодно сьогодні, — сказала Еля, потираючи ноги.

— А я не проти і в такій купатися, — заговорив Ремі. — Неллі, пішли зі мною!

— Ну що ти до мене вічно пристаєш? — питає вона, дістаючи тюбик сонцезахисного крему.

— Бо закохався в тебе по вуха і не знаю, що робити, — сказав він саркастично й підняв дівчину на руки, побігши до води.

— Відпусти, там холодно! — кричала вона, але це було марно.

Після того, як їх з головою накрила хвиля, а з-під неї показалося два скривлених обличчя, Неллі почала мститися Ремі за те, що він її потягнув у воду та давати підводних пендюлів. З берегу на це видовище дивилися Еля, Шон та Лара із круглими очима.

— У них завжди так, — сказала раптом Еля. — Вони іноді запрошували мене гуляти разом, а потім цілий день от так бавилися. Але вони просто жартують. Як малі діти, чесне слово…

— Бачу, в них вже все дуже серйозно, — каже Лара, посміхаючись.

— Та не те слово, ти бачила б що вони тільки не влаштовують, але це все не по-серйозному. Вони зазвичай просто граються.

— А Ремі вже говорив про свої почуття Неллі? — спитала Лара.

— Одразу, як тільки склав екзамен, — наголосила Еля.  — О, ти б бачила це! Ледве не пропозицію робив. Хоча ця вся заваруха в них почалася ще з того дня, коли ви, здається, до парку атракціонів разом пішли.

— Ооо, милота! Справді, вони просто два сонечка, дуже пасують одне одному. Сподіваюся, що в них будуть міцні стосунки в майбутньому, — сказала Лара.

— Ремі, попри всі свої витівки, дуже гарний хлопець, я думаю, що він буде піклуватися про Неллі, він дуже турботливий, хоча іноді буває занадто спонтанним. Але все одно він потім буде ще довго вибачатися, бо йому буде так соромно, що спати не зможе, якщо Неллі на нього розізлиться — Шон засміявся. — Елю, — сказав раптом він. — А як щодо тебе? Чи ти маєш когось на оці?

— Знаєте, любоньки, я так кайфую від своєї компанії та від подорожей з батьками, що мені навіть не думається про стосунки, — відповідає вона, надягаючи окуляри та панамку й попиваючи звідкись взявшийся лимонад.

— От чому я завжди тобою захоплювалась, — каже Лара, сідаючи поряд із нею.

Шон сідає поруч із дівчатами та вони розмовляють ще недовгий час, коли приходять Неллі з Ремі повністю просяклі водою.

— Шоне, Ларо, ви йдіть купатися, а ці двоє мені допоможуть встановити парасольку, — каже Еля, виганяючи ще із сухого рушника друзів.

— Шоне, — спиняє хлопця Лара, — ти так і підеш у футболці купатися?

— Угу, — кивнув він.

— Ну йо, — з досади протягує Лара й раптом відкашлюєтся. — Тобто, чому? В тебе ж потім руки до плеча будуть темні, а все інше світле.

— Та не будуть, я взяв крем від засмаги… Чи ти з інших причин все ж-таки питаєш? — Шон здивовано підняв брову.

— Ну так, тобто ні, тобто…

— Ай-ай-ай, от і справжня Лара, — посміхнувся той. — Якщо я зараз тобі покажу наскільки червоні мої плечі після мого нещодавнього походу на пляж, то ти одразу зрозумієш, чому я сьогодні у футболці.

— Ну так би одразу й сказав! — надула губи Лара. — І не треба було оце все твоє «ай-ай-ай».

Шон на знак вибачення обійняв дівчину та швиденько потягнув за собою у воду.

А вода дійсно була прохолодна, проте кілька хвилин перебування в ній та занурення з головою допомогло швидко пристосуватися. На березі було видно, як Ремі та Неллі, які вже розклали парасольку, бігли до Лари із Шоном стрімголов, розбризкуючи воду біля себе. Еля ж залишалася на березі, наглядаючи за речами та насолоджуючись відпочином.

— Видно, вона сьогодні не планує купатися, — сказала Лара, побачивши, як та дістає із сумки книжку. — В цьому вся Еля.

Поступово Неллі та Ремі наблизилися до Лари із Шоном.

— Знаєте якісь ігри, в які можна погратися у воді? — питає Неллі.

— Я знаю, — каже Лара, — хочете пограти в акулу?

— Я буду акулою, — Ремі піднімає руку та знову біжить на берег за маскою. З місця, де стоять друзі, видно, як він забризкує Елю з ніг до голови, поки дістає ту бідну маску зі своєї сумки.

— Я передбачаю, що сьогодні буде весело, ДУЖЕ весело. Сподіваюся, без жертв, — вихоплює Лара і всі починають сміятися.