2019-2021

Дихання вітру, солоний туман,
Крики чайок – мов дикий орган.
Срібло на скелях, мов дзеркало дня,
Там, де думки обіймає весна.

Шелест сукні, усмішка ясна,
Мрія жива, і така чарівна.
Кольором грає уява сама —
В ній розцвітає душі глибина.

Дзвони звучать, мов кохання в словах,
Сонце сміється в ранкових садах.
Хмари танцюють, спадаючи вниз —
Життя — це пісня, і квітів бриз.

Музика ллється, мов ніжний вогонь,
У руках — троянд червона гармонь.
Світ — то картина небесного дива,
Мій подарунок — вставати щасливо.

                              ***

В тобі я бачу щастя ночі,
Тобі дарую світлий день.
Мені знайомі ці слова співочі,
І гра, де кожен — то мішень.

Тебе я бачу в кожнім кроці,
У кожній хвилі, в кожнім дні.
У кожнім слові, у дощі,
У снах, що кличуть до весни.

Ти — подих мій, ти — мить жадана,
Хоч кожен сам своє кує.
Та істина одна й незмінна —
Нас щось єдине все ж веде.

Я вірю, так і буде далі,
Бо ми вже тиснем на педалі,
І мчимо разом — крізь туман,
У ритмі мрій, у глиб бажань.

                         ***

Любий, прошу — закрий мені очі.
Дай мені трохи спокійних снів.
Чуєш голоса ті дівочі?
Я б хотіла прогнати їх усіх.

Любий, прошу — закрий мені очі.
Почути я хочу спів птахів.
Їх захопили стражі ночі –
Позбавлені вони світлих шляхів.

Закрий мені очі, мій любий!
Дай заспокоїтися хоч на мить.
Твоє кохання серце голубить...
Може, ще є вогонь, що горить.

                          ***
 

Мені наснилося, 

Що в мене немає дому,

І  кудись я запізнилася,

Обравши невірну дорогу.

Чесно кажучи, зранку відчула втому,

Ніби гребла весла я 

Від одного божевілля — до другого...

І сили останні понесла вода. 

Мені вчора наснилося, 

Що більше я непотрібна нікому,

І щастя десь там забарилося, 

Віддавши перевагу сліпому...

Не налякав мене сон, моє нічне вітання!

Не буду я в'янути,  бо бачу сонце не в останнє.