Минуло декілька днів, як усі роз’їхалися, і спогади про табір почали здаватися майже нереальними. Ілла потроху входила у звичний ритм життя, аж раптом її телефон засвітився новим повідомленням. Це була старша сестра Юна.
— Привіт! Ми з хлопцями йдемо на концерт, не хочеш приєднатися? Там буде Юн, мій друг і ще кілька знайомих. Буде весело!
Ілла миттєво погодилась. Вона чудово ладнала з сестрою Юна, а ще… можливість побачити його знову викликала в ній приємне хвилювання.
Коли вона прийшла на місце зустрічі, то одразу помітила їхню компанію. І тоді її погляд зупинився на Юні. Вона звикла бачити його у старих футболках і шортах, зручному одязі для табору. Але зараз він був інший. Білий класичний сорочковий крій і джинси на ньому виглядали ідеально. Від Юна віяло чимось новим, невимушеним, але водночас елегантним. Його темні очі, як завжди, манили її, змушували затримати погляд довше, ніж потрібно.
— Привіт, — з усмішкою сказав він, трохи ніяковіючи.
— Привіт, — відповіла вона, намагаючись не видати свого подиву.
Компанія вирушила на концерт. Це була ніч суцільної музики, світла і безтурботного щастя. Вони танцювали, сміялися, співали улюблені пісні на весь голос. Було так легко, що здавалося, ніби вони знову повернулися в табірні дні, коли не було нічого, крім моменту тут і зараз.
А потім вони натрапили на басейн. Друзі миттю вирішили, що варто охолодитися після гарячих танців.
— Йдемо? — запитав Юн, дивлячись на Іллу.
— Звичайно! — вона навіть не вагалася.
Басейн світився підсвіткою, вода була теплою, а навколо лунав сміх і музика. Вони плескались, пірнали, дуркували. Юн раз у раз заліплював їй водою в обличчя, а вона, не залишаючись у боргу, хлюпала у відповідь. Його сміх був таким справжнім, таким заразливим.
— Що, здаєшся? — запитав він, коли вона відступила на мить, відсапуючись.
— Ага, мрій! — Ілла рішуче стрибнула у воду, здійнявши бризки, і, скориставшись моментом, штовхнула його трохи назад.
Юн лише розсміявся. Його мокре волосся спадало на чоло, і Іллі довелося відвернутися, щоб не видати, наскільки їй подобається ця картина.
Це був один із найпрекрасніших днів літа. Такий легкий, такий справжній. Вона не знала, що буде далі, але точно була впевнена в одному — цей момент залишиться з нею надовго.
РОЗДІЛ
Фестиваль у Києві був можливістю знову побачитися. Ілла написала сестрі Юна про набір волонтерів, і той, трохи подумавши, погодився. Вони не обговорювали це багато, просто обмінялися кількома повідомленнями — і все.
Протягом дня вони майже не перетиналися. Ілла займалася своєю частиною роботи, Юн — своєю. Час від часу вона помічала його серед натовпу: то він комусь допомагав, то просто сміявся з кимось із волонтерів. Він завжди був таким — душа компанії, легкий, невимушений.
Коли настав вечір, усі збиралися біля головної сцени. Останній виконавець — їхній улюблений. Нарешті вони знову зустрілися. Юн стояв поруч, і хоча між ними було трохи відстані, Ілла відчувала його присутність гостріше, ніж будь-що інше цього дня.
— Ти залишаєшся до кінця? — запитав він.
— Хотіла б, але не впевнена, що встигну на останню маршрутку.
— Я проведу тебе. Якщо не встигнемо — щось придумаємо.
Вона кивнула, навіть не сумніваючись у ньому.
Вони співали разом, сміялися, просто насолоджувалися музикою. Момент був ідеальним, повним тієї літньої магії, яку так важко зберегти.
Коли концерт закінчився, вони швидко вирушили до зупинки. Але маршрутка вже поїхала.
— Ну, — Юн потер потилицю, — здається, ми запізнилися.
Ілла дістала телефон, викликаючи таксі.
— Мені в іншу сторону, — сказав він, але не зробив жодного кроку, залишаючись поруч.
— Поїхали зі мною. У мене є місце. Все одно твої маршрутки вже не ходять.
Юн на мить завагався, але потім погодився.
По дорозі вони майже не говорили. Втома давала про себе знати.
У квартирі було тихо. Ілла дістала йому плед, але він тільки запитально підняв брови.
— У мене велике ліжко, — пояснила вона. — Можеш просто лягти з іншого боку.
Він не сперечався.
#10374 в Любовні романи
#2171 в Короткий любовний роман
#1488 в Молодіжна проза
літній табір, кохання і різниця у віці, одностороннє кохання
Відредаговано: 13.07.2025