✨41.

Розділ 41.

Екарон

Роман і Люба тихо спали, притулившись одне до одного в м’якому ліжку. Втома від пригод, небезпек і навіть від розкішних релаксаційних процедур нарешті взяла своє. Після всього пережитого їхній сон був глибоким і спокійним.

Екарон продовжував висіти в тій самій точці Лаґранжа, де перебував від самого моменту прибуття. Космічна темрява навколо була нерухомою, мов океан без хвиль. Місія з кодовою назвою «Шепіт Еліми» була завершена.

Новий курс, нове завдання і остаточний звіт для Сіріеліуму могли трохи зачекати — принаймні доти, поки біологічна частина команди відновить сили.

Але навіть коли люди спали, Екарон не спав. У лабораторному відсіку штучні й напівштучні свідомості переживали власні, майже драматичні події.

Біосинтетичний Теїр усе ще лежав на реанімаційній платформі, під’єднаний до апаратів життєзабезпечення та системи штучного живлення, яка цього разу була інтегрована безпосередньо з енергосистемами Екарона. Його стан уже був значно стабільнішим, хоча тіло ще потребувало часу для повного відновлення.

Рієт стояв поруч. Він уважно стежив за показниками на голографічних панелях, час від часу поправляв трубки з біосубстратом, що повільно надходив до організму Теїра. У будь-який момент він був готовий втрутитися, якщо стан його власного прототипа раптом погіршиться.

Артік теж був тут.

Його присутність відчувалася не так тілом, як системами корабля: датчики, монітори, мережі обчислень — усе це було його своєрідним тілом.

— Знаєш, Рієте, — озвався він, — я спочатку був категорично проти, щоб вас обох долучили до нашої команди.

Рієт, не відриваючи погляду від показників, спокійно відповів:

— Я це помітив.

— Ти це сказав одразу, коли вперше мене побачив, — розплющивши очі, тихо додав Теїр. — Це було на Супер Елімі, у Кімнаті Наранів. Щойно ви мене знайшли й активували.

Артік зробив коротку паузу, ніби переглядав архіви власної пам’яті.

— Так. І, до речі, я досі проти.

Рієт ледь усміхнувся.

— Приємно бачити стабільність у твоїх переконаннях.

— Це називається послідовність, — сухо відповів Артік. — Я керуюся директивами щодо життя і безпеки командира Солаара та професорки Елійської. Їхня безпека для мене — найвищий пріоритет.

На мить у лабораторії запанувала тиша, яку порушувало лише тихе шипіння систем життєзабезпечення.

— А ви двоє, — продовжив Артік уже трохи сухіше, — маєте надзвичайно стабільну тенденцію ці директиви порушувати.

— Через вас обох вони неодноразово опинялися в ситуаціях, що прямо загрожували їхньому життю.

Він зробив паузу і додав:

— Якщо бути точним, я нарахував сімнадцять таких випадків.

— Сімнадцять? — тихо перепитав Теїр.

— Я не враховував найдрібніші пригоди, — спокійно уточнив Артік. — Лише ті, де ймовірність летального результату перевищувала тридцять відсотків.

Рієт перевів погляд з панелей на Теїра.

— Бачиш, — сказав він. — Ми ще навіть не повністю одужали, а нас уже сварять.

— Я не сварю, — відповів Артік. — Я документую факти.

І після короткої паузи додав:

— Хоча мушу визнати одну річ.

Усі три системи в лабораторії на секунду завмерли в очікуванні.

— З вами двома на борту подорожі стали значно цікавішими.

— Так, це таки цікаво, — ледь усміхнувшись, мовив Теїр. — Але ще дещо цікаве я помітив на Каліоні-1, Артіку.

Він заплющив очі, і на його втомленому обличчі з’явилася підозріла посмішка.

— Що саме ти помітив, Теїре? — запитав Рієт, підвівши брову. 

Його міміка була майже людською.

— О, ні… — іронічно озвався Артік. — Тобі не сподобався Каліон-1? Вибач. Сервіс був такий, який був. Іншого тоді просто не було. Тепер, бачиш, сервіс значно кращий.

— Ні, справа не в сервісі, — хрипко відповів Теїр, важко вдихаючи повітря. — Навпаки… сервіс був прекрасний.

Він трохи повернув голову на подушці платформи.

— Ви під’єднали мене тоді до Каліона-1. Потім до Каліона-2. А тепер — до Екарона. І всюди я бачив одне й те саме. Тут, на Екароні мої припущення остаточно підтвердилися.

Артік мовчав.

— Які саме припущення? — трохи напружено запитав він.

— І що ти припускаєш, брате? — зосереджено додав Рієт.

— Це про Артіка, Рієте, — тихо сказав Теїр.

Рієт на мить замислився.

— Ну, те що Артік балакучий і трохи дивакуватий, я теж помітив.

— Протестую! — пирхнув Артік. — Без мене про мене прошу не говорити.

Теїр тихо кашлянув.

— Коли мене під’єднали до систем Каліона-1… потім другого… і тепер Екарона… я трохи… полазив їхніми системами. Переглянув сигнатури, параметри, структуру оновлень.