Розділ 12: Плани на двох

Останні місяці життя Саші змінили її погляди на багато речей. Вона більше не відчувала, що її світ обертається тільки навколо роботи та проектів. Її стосунки з Лео стали глибшими і важливішими для неї, ніж вона могла собі уявити раніше. Вперше за довгий час вона почала серйозно задумуватися про те, що означає справжнє сімейне життя.

Одного вечора, після насиченого робочого дня, вони вирішили провести час удвох вдома. Лео приготував вечерю, а Саша розслаблялася на дивані, вдивляючись у полум’я свічок. Її думки крутяться навколо того, що їх чекає попереду.

— Ми вже давно разом, — сказала вона, порушуючи тишу. — Іноді мені здається, що я більше не бачу свого життя без тебе.

Лео усміхнувся, сідаючи поруч із нею.

— Ти навіть не уявляєш, наскільки я радий це чути, — відповів він. — Я теж часто думаю про те, що хотів би провести з тобою все своє життя.

Вони сиділи мовчки, насолоджуючись моментом близькості, але Саша відчувала, що між ними відбувається щось важливе. Їхні стосунки досягли точки, коли все стало зрозуміло без зайвих слів.

— А що ти думаєш про сім’ю? — несподівано запитала вона, обертаючись до нього.
 

Лео на мить задумався, але його очі світилися теплом і впевненістю.

— Я думаю, що готовий до цього, — відповів він тихо, але твердо. — Якщо ти хочеш, я готовий зробити наступний крок.

Саша відчула, як її серце почало битися швидше. Це був той момент, коли все, про що вона мріяла, стало реальністю. Вона більше не боялася відпустити амбіції на другий план і впустити у своє життя щось більше — справжнє сімейне щастя.

Саша відчула, як цей момент, хоч і несподіваний, заповнив її серце теплом. Вона довго чекала на таку розмову, але тепер, коли вони з Лео обговорювали майбутнє, вона зрозуміла, що була готова до цього кроку.

— Це здається таким природним, — сказала вона тихо. — Раніше я думала, що моє життя має бути присвячене тільки роботі, що кар’єра — це єдине, чого я хочу. Але тепер я розумію, що хочу більше. Я хочу справжньої сім’ї.

Лео обійняв її, і вони на мить занурилися в тишу, яка була наповнена розумінням та любов’ю.

— Ми можемо побудувати це разом, — прошепотів він їй на  вухо. — Усе, що нам потрібно, це бути поруч одне з одним і підтримувати одне одного. Ти вже показала, наскільки ти сильна, але тепер ти не сама.

Саша посміхнулася, відчуваючи, як спокій огортає її. Вона більше не відчувала страху перед невідомим. З Лео вона була впевнена, що зможе впоратися з усіма викликами, які чекали попереду.

— Ти маєш рацію, — відповіла вона. — Разом ми зможемо все.

Вони обговорювали своє майбутнє, плануючи, як збалансувати роботу та особисте життя. Лео запропонував їй взяти більше відпусток і провести більше часу разом. Це не означало, що робота залишалася в минулому, але тепер їхнє особисте життя стало пріоритетом.

Кілька днів потому, вони вирушили на прогулянку за місто. Лео обрав затишне місце біля озера, де вони часто проводили вихідні. Вони сиділи на траві, насолоджуючись природою і тишею.

— Ти знаєш, — раптом сказав Лео, дістаючи з кишені невеликий оксамитовий футляр, — я давно думав про це. І зараз здається ідеальний момент.

Саша здивовано подивилася на нього, і її серце почало битися швидше.

— Ти готова стати моєю дружиною? — запитав Лео, відкриваючи футляр і показуючи обручку.

Саша затримала дихання. Цей момент, який вона мріяла, нарешті настав.

— Так, — відповіла вона, з очима, повними сліз радості. — Я готова.

Вони обнялися, а навколо них панувала тиша природи, яка, здається, віддзеркалювала їхнє щастя. Цей момент став початком нового розділу в їхньому житті — розділу, де робота та кар’єра вже не були єдиними пріоритетами.

Після цієї важливої миті, коли Саша сказала “так”, вони сиділи обійнявшись, насолоджуючись спокоєм і відчуттям повної гармонії. Для них обох це було більше, ніж просто рішення одружитися — це було підтвердження того, що їхнє життя, сповнене викликів і амбіцій, тепер стає по-справжньому спільним.

Кілька наступних днів були заповнені обговоренням планів на весілля, хоч вони й вирішили не поспішати. Вони хотіли зробити цей день особливим, але без зайвого стресу й метушні. Водночас Саша продовжувала працювати над проектами у Fintra, але тепер, коли її особисте життя стало гармонійним, вона відчула, що може краще керувати своїм часом і ресурсами.

На роботі вона делегувала більше обов’язків своїй команді, надаючи їм більше довіри. Її співробітники були здивовані й водночас раді такій зміні, адже це дало їм більше свободи для розвитку власних ідей.

Одного дня Олена, її права рука у фінансовому відділі, підійшла до Саші після наради.

— Ти якось змінилася останнім часом, — сказала вона з усмішкою. — Ти наче світишся, і це приємно бачити. Як справи в особистому житті?

Саша не могла стримати усмішку у відповідь.

— Все чудово, — відповіла вона. — Лео зробив мені пропозицію, і я сказала “так”.

Олена широко усміхнулася й обійняла Сашу.

— Вітаю! Це неймовірні новини! Тепер зрозуміло, чому ти така спокійна останнім часом.

Саша відчула, як її серце наповнюється радістю. Їй було приємно ділитися своїм щастям з тими, хто працював поруч із нею протягом багатьох років.

Вечорами Саша й Лео обговорювали, як будуть поєднувати своє спільне життя з роботою. Вони вирішили, що спробують більше подорожувати разом і знаходити час для відпочинку, щоб їхнє життя не перетворювалося лише на роботу й буденність.

— Я думаю, що ми зможемо знайти цей баланс, — сказав Лео одного вечора, коли вони сиділи разом у затишній кав’ярні. — Ми обоє амбітні, але тепер ми будуємо щось більше, ніж кар’єру.