Розділ 4: Несподівана зустріч

Вечір наступного дня приніс із собою не лише спокій після виступу, а й нові виклики. Саша сиділа в автомобілі, дивлячись на вечірній горизонт міста. Вона прямувала на ділову вечерю з одним із ключових партнерів Fintra, яку не могла собі дозволити пропустити. Це був важливий момент для закріплення позицій компанії на ринку.

Коли вона прибула до розкішного ресторану, її вже чекала група партнерів. Серед них був Марк, один із інвесторів, із яким вона нещодавно працювала над новим проектом. Він завжди поводився стримано, але сьогодні його вигляд видавав занепокоєння.

— Сашо, радий тебе бачити, — привітав він її, підводячись. — Ми вже замовили аперитиви.

Вона кивнула у відповідь, сідаючи за стіл. Обстановка виглядала спокійною, але щось у повітрі підказувало їй, що цього вечора не все буде так легко, як здавалося на перший погляд.

Під час бесіди про новий проект, який обговорювали кілька тижнів, Марк раптом змінив тон.

— Мені здається, ми повинні обговорити нову пропозицію, — сказав він, роблячи паузу. — І є хтось, хто хотів би до нас приєднатися.

Двері ресторану відчинилися, і до столу підійшов чоловік, якого Саша не очікувала побачити. Це був Віктор Біллінгс — відомий інвестор, з яким вона мала складну історію. Раніше вони вже працювали разом, але їхня співпраця завершилася великим скандалом через розбіжності в підходах до бізнесу.

— Добрий вечір, Сашо, — сказав Віктор із легкою усмішкою, сідаючи поруч із нею. — Я радий бачити, що твоя компанія так добре розвивається.

Саша відчула, як всередині в неї починає наростати напруга. Віктор завжди був майстром маніпуляцій, і його несподівана поява могла означати тільки одне — він мав свої власні інтереси щодо Fintra.

— Чому ти тут, Вікторе? — холодно запитала вона.

— Марк запросив мене, щоб обговорити наші спільні інтереси, — відповів він спокійно. — Я думаю, у нас є багато можливостей для співпраці, і я готовий інвестувати в твій новий проект.

Саша розуміла, що це може бути пастка. Віктор рідко діяв без особистої вигоди, і вона не хотіла знову потрапити в залежність від його впливу. Але зараз вона повинна була зберігати спокій і знайти вихід із цієї складної ситуації.

Вечеря продовжувалася, і переговори набирали обертів. Марк наполягав на тому, що участь Віктора може стати вирішальною для майбутнього проекту, але Саша вагалася. Її минулі почуття до Лео теж не давали спокою, оскільки він завжди підтримував її незалежність у бізнесі.

Саша вдихнула на повні груди, намагаючись зібрати думки. Вечеря, яка мала бути звичайними переговорами, перетворилася на справжнє випробування. Віктор, зі своїм хитрим поглядом і бездоганними манерами, вже двічі пропонував різні шляхи співпраці, і кожен із них виглядав на перший погляд привабливим, але приховував певні ризики.

— Я вдячна за твою пропозицію, — нарешті сказала Саша, намагаючись зберегти нейтральний тон. — Але мені потрібен час, щоб усе обдумати.

Віктор лише ледь кивнув, не втрачаючи усмішки.

— Звичайно, — відповів він. — Я не поспішатиму, але сподіваюся, що ти приймеш правильне рішення.

Вони продовжували говорити про деталі проекту, але Саша відчувала, як кожна нова хвилина спілкування з Віктором посилює її внутрішній опір. Вона знала, що його інтерес до Fintra не був випадковим, і його участь могла кардинально змінити динаміку компанії.

Коли десерт було подано, Марк, який уважно спостерігав за їхнім діалогом, раптом нахилився до Саші.

— Ти повинна зрозуміти, — сказав Марк тихо, але твердо, — що участь Віктора може бути ключем до того, щоб наш проект піднявся на новий рівень. Його контакти, ресурси, вплив — усе це те, що нам потрібно, щоб закріпитися на ринку.

Саша відчула, як всередині неї вирувала буря емоцій. Вона не могла заперечувати, що Віктор мав те, чого бракувало Fintra для стрибка вперед. Але його репутація і їхнє минуле залишали гіркий післясмак. Вона розуміла, що якщо дозволить йому втрутитися, це може призвести до втрати контролю над тим, що вона так довго будувала.

— Я розумію твою позицію, Марку, — відповіла вона після паузи. — Але я також не хочу ризикувати незалежністю Fintra.

— Незалежність — це завжди добре, — втрутився Віктор, сидячи вільно у своєму кріслі. — Але іноді, щоб досягти великих результатів, потрібно йти на компроміси.

Саша відчула, як її серце забилося швидше. Вона знала, що зараз настав момент, коли їй треба прийняти важке рішення. Усе, що вона збудувала до цього часу, залежало від цього вибору.

— Вікторе, — почала вона, дивлячись йому прямо в очі, — я ціную твою пропозицію, але для мене важливо, щоб Fintra залишалася вірною своїм принципам. І зараз я не впевнена, що твоє бачення співпраці відповідає тому, що я хочу бачити у своїй компанії.

Марк засовався на своєму місці, а Віктор лише посміхнувся.

— Це твоє рішення, Сашо, — сказав він, його голос був спокійним, але під ним відчувався натиск. — Але пам’ятай, можливості не чекатимуть вічно.

Саша підвелася з-за столу, відчуваючи, як її внутрішня напруга досягла піку.

— Я все обміркую, — сказала вона, киваючи на прощання. — Але для мене важливо, щоб моє рішення було продиктоване не лише вигодою, а й цінностями.

Вона вийшла з ресторану, відчуваючи, як свіжий вечірній вітер освіжає її думки. Незважаючи на всю складність ситуації, Саша знала одне — вона повинна захищати своє бачення та свою компанію від тих, хто хотів би контролювати її майбутнє.

Саша йшла вулицею, заглиблена в свої думки. Незважаючи на те, що вона прийняла перше рішення відмовитися від тиску Віктора, її сумніви не покидали її. Вона чудово розуміла, що будь-який бізнес потребує підтримки, і без впливових партнерів її шлях може стати набагато важчим. Але її внутрішнє переконання, що цінності Fintra важливіші за тимчасову вигоду, залишалося незмінним.