Розділ 14

Тепер вони мали відповісти, і цих слів я чекав із тривогою.

— Ваше сіятельство… Георгу… — я чекав, що це знову буде Теодор, але замість нього заговорила Ірина, зніяковіло ховаючи очі. — Вибачте нас… Але саме з цієї причини ми й вручили вам свої життя. Щоб самим не здатися, не зігнутися. Ви шляхтич, аристократ, ви розумніші і сильніші за нас духом. Ви приймете правильне рішення, а ми беззаперечно виконаємо його. І ще раз вибачте, що переклали на вас цю ношу.

— Вибачте… — бас Теодора та легка картавість Нікі пролунали в унісон.

Несподівано. Але багато що пояснює і спрощує.

— Добре… Тоді, ось як ми зробимо. Найближчим часом Еліза займеться заміною імплантатів для мисленого контакту. Оскільки, на час операції, людина все одно буде занурена в сон, я хочу використати цей момент для очищення пам'яті від спогадів. Видалити все, що не пов'язане із професійними навичками. Ми повинні забути про себе геть усе, починаючи з дитинства.

Дівчата переглянулись, і Ніка почала відкривати рота.

— Я не закінчив! Це робиться з однією лише метою — абстрагуватися від емоцій. Згодом ми повернемо собі пам’ять про те, що сталося з нами. Але це вже буде лише інформація, а не пережите особисто. Розумієте різницю?

Наче дійшло. Розгубленість у поглядах зникла.

— Ось і добре. А тепер, продумайте та повідомте Елізі, що саме вона має нагадати про вас насамперед. Відразу після пробудження. І не будьте жадібні... Повірте, чим повільніше повертатимуться спогади, тим краще для психіки. А ви всі потрібні мені здоровими, повними життєвих сил та енергії. Попереду багато неймовірних труднощів. І досягти нашої мети — помститися Вінцю Тисячі Сонців за пролиту кров Дому Ланкастерів, ми зможемо лише в тому випадку, якщо не просто триматимемося разом, а станемо одним цілим. Єдиним організмом. Як у той час, коли четвірка ізгоїв, озброєна тупими залізяками змогла вбити найлютішого хижака в усіх населених світах.

— Оптимальний маршрут розрахований, — офіційно доповіла Еліза. — Час входу до системи Темузин — три години двадцять хвилин.

— Кількість стрибків?

— З урахуванням двох додаткових, щоб збити стеження, п'ять.

— Приймається. Перший стрибок виконати без додаткових умов, а от перш ніж увійти до ТФ-тунелю вдруге — наказую відключити всі розпізнавальні системи. І не включати до особливого розпорядження.

З андроїда знову зійшла маска людяності.

— Капітане, відключення системи «свій-чужий» суперечить усім основним нормам та правилам безпеки польотів. Ви підтверджуєте наказ?

— Так. Вимкнути все, що може дозволити ідентифікувати зореліт. Не відповідати на жодні запити. Ігнорувати будь-які попередження.

— Допуск супер-адміністратора дозволяє вам це. Але мені необхідне додаткове підтвердження наказу. На цьому рівні вербальної команди недостатньо.

— Мені кивнути? Чи проскануєш думки?

— Якщо не заперечуєте, другий варіант кращий, — відповів андроїд. — Люди не вміють контролювати думки досить добре, щоби не можна було визначити фальш. До того ж, я одразу передам їх ШІ яхти. Як підтвердження наказу.

— Не заперечую… тільки… не читай усі думки одразу. У мене там багато різного намішано. І не всі правильні.

— Пошук пройде лише за ключовими словами наказу. Решта масиву має статус конфіденційності і для поверхневого сканування недоступна.

— А, ну якщо так, то не соромся. Дивись…

Еліза підсунулася ближче і доторкнулася до мого чола однією рукою. Лише на мить. Мабуть, цього разу думки мої були написані прямо на ньому.

— Підтвердження отримано… — у кают-компанії пролунав голос ШІ яхти. — Наказ виконується. Екіпажу яхти рекомендується зайняти сидяче положення. Під час ТФ-переходу можлива невеликий стрибок гравітації та коротка втрата просторової орієнтації. До старту залишилося сто вісімдесят секунд... До старту сто сімдесят дев'ять...

— А чи можна не рахувати вголос? — попросив я. — Тут усі дорослі й розуміють з одного разу. До того ж, усі й так сидять. Краще, скажи яке у тебе ім’я. А то з Елізою ми вже знайомі, а як до Штучного Інтелекту яхти звертатися?

— Я не маю жодного імені, окрім серійного номера… — відповів той. — І якщо не заглиблюватись у деталі, то андроїд не окрема система, а частина мене. Всього лише з більшою мірою свободи пересування.

— Заглиблюватися і справді не будемо, але якщо ви розмовляєте різними голосами, то різниця є. І щоб нам не плутатися, пропоную при зверненні безпосередньо до ШІ яхти, використовувати позивний «Буркун». Заперечення є?.. Нема заперечень. Буркуне? Як чуєш, прийом?

— Чую чудово…

Мені здалося або в голосі Штучного Інтелекту справді почулося старече буркотіння. Втім, як ви човен назвете.

Каюта крутнулася навколо осі, а до горла підступила легка нудота. Усього на секунду, не більше.

— Доповідає Буркун. Яхта увійшла в зону першого стрибка. Усі системи працюють у штатному режимі. До виходу у розрахункову точку двадцять дев'ять хвилин.

— Відмінно... Елізо, скільки часу тобі потрібно, щоб замінити несправні імпланти на нові і підчистити пам'ять усьому екіпажу?