Розділ 18.5. Білявка

Розділ 18.5 Білявка

Олівія тільки зараз почала усвідомлювати серйозність справи. Їй завжди усе сходило з рук. Ректор університету був її хрещеним батьком. Він не раз картав себе, що колись погодився на пропозицію Блума стати хрещеним для його доньки. Скільки ж неприємностей та ганьби він зазнав від неї.

- Олівія сьогодні могла спричинити смерть одразу трьох студентів. І не просто студентів нашого університету, а зірок! Зірок, які прославляють наш заклад, яких поважають і люблять. Містере Брукстоне, залиштеся з Олівією тут, поки ми не зійдемо на берег, бо наступною за бортом може опинитися вона. Я не знаю, яким чином ця студентка опинилася на яхті, їй тут не місце, - емоційно говорив містер Дарл. - Я ніколи не відмовлюся від своїх слів. І щодо звільнення, і щодо позову. Вам не потрібен скандал, вирішіть усе мирно.

- Я зрозумів, - відповів блідий, мов стіна, ректор.

Містер Дарл поглянув на білявку так, що вона зробила крок назад, та вийшов з каюти.

Чоловік пішов до трійці, яка не так давно була за бортом.

- То як самопочуття, дельфіни? - запитав викладач, і лід у його очах розтанув. 

- Чого ж дельфіни? Зої - Русалонька, - пожартував Люк.

- Якщо жартуєш, то все гаразд, - поплескав по плечу блондина містер Дарл.

- То пропозиція випити ігристого ще в силі? - запитав блондин.

- А тобі аби випити! - закотила очі Зої.

- Коли ще буде нагода підняти келихи разом з грозою університету? - відповів Люк.

- Прямо з грозою? - усміхнувся викладач.

- З громом, як мінімум, - підтримав жарт Дан.

- Пишаюся вами, - серйозно мовив викладач. - Ви показали приклад щирої дружби та істинного кохання. Тільки я вас прошу: пошкодуйте мої нерви та не стрибайте більше за борт.

- Домовились, - в один голос мовили Дан та Люк.

Наступного ж дня містер Дарл прийшов до кабінету ректора з заявою та флешкою, де був відеозапис усього, що сталося на яхті. Він вирішив одразу ж відкрити усі карти, якщо ректор почав би захищати свою похресницю.

- Вітаю, містере Дарле, прошу, сідайте, - запросив викладача ректор.

- Добрий день. Я не надовго, - сухо відповів містер Дарл.

- Ознайомитеся з наказом про відрахування з нашого університету студентки Олівії Блум, - мовив ректор та поклав перед чоловіком документ.

- Давно вже час, - мовив містер Дарл.

- Їй заборонено наближатися до Сеттон, Спенсера та Калиновича. Ось юридично завірений документ, який вона підписала, - додав ректор.

- Дякую за розуміння, - тихо мовив містер Дарл.

Хоч Олівія підписала документ про те, що не може наближатися до трійці, але доля вирішила інакше...

Одного вечора Дан віз Люка до квартири, яку винаймав блондин разом з другом. Випадково фари машини в одному з темних провулків вловили машину, довкола якої стояло п'ять хлопців, які штовхали дівчину один до одного. Раптово її поклали на капот, а хлопці впізнали у ній наляканій білявці Олівію... Вони зрозуміли, яким може бути продовження...