Розділ 17.1 Регламент змагань

Розділ 17.1 Регламент змагань

Майкл чув усе, що говорили Дан та Зої. Коли усі пішли на майданчик для виступу, до Майкла підійшов Петро. Він не так часто був на репетиціях, але точно знав, що Дан не був членом команди черлідерів.
– Що відбувається? – запитав Петро.
– Хтось надумав зірвати виступ команди Зої.
– Як? – здивувався Петро.
– Немає двох хлопців, яких зараз замінили Дан та Люк, – пояснив Майкл.
– Треба їх знайти, – відповів Петро.
Трибуни гули, а чоловік з Майклом пішли до порожніх роздягалень. Вони обійшли усі, коли почули стук.
– Сюди! – покликав Майкл.
Петро з Майклом побігли у бік туалетів. Хтось навмисно забарикадував ручку дверей вбиральні, аби хлопці не могли вийти. Гучні крики вболівальників перекрикували стукіт у двері, і їх ніхто не чув.
Коли Петро деблокував двері, то з вбиральні вийшли Джош і Брендон. Усі не побігли, а полетіли до майданчика, але виступ був вже у самому розпалі.
Трибуни волали. Ніхто, крім учасників команди черлідерів не помітив заміни.
Дан підказував Люку, що потрібно робити. Дівчата не просто виконували елементи, вони літали. Справжні орлиці!
Виступ був феєричним! Завдяки підтримкам, які показала Зої, їх команда виконала найбільшу кількість складних елементів та автоматично претендувала на перемогу. Жодної зупинки чи неточності. Кожен рух був ідеальним та відпрацьованим.
– Молодці!
– «Орлиці» найкращі!
– «Орлиці» гарно виступають,
Бо таємницю вони знають:
Тренуйся з друзями щодня!
«Орлиці» – то одна сім’я!
«Орлиці» високо літають,
Їх перемога вже чекає! – горланили дівчата після виступу.
– Дякую, що не впустив, – усміхнулась Зої після виступу.
– А ти сподівалася? – підморгнув їй Дан, а руданка побігла до членів журі, які мали до неї питання.
– Люку, не плануєш змінити захоплення? Ти був би гарним черлідером, – усміхнувся Дан.
– Тільки якщо ти підеш на моє місце капітана команди з американського футболу, – дав гідну відповідь Люк.
Дан побачив, що Зої щось емоційно пояснює членам журі, та вирішив підтримати її.
– Дане, чому ти не попередив, що ти також береш участь? – запитала Б’янка, яка перегородила шлях хлопцю.
– Я не планував, але так вийшло, – сухо відповів Дан, бо його думки були поряд із Зої.
– Ти чудово впорався! – хвалила друга Б’янка.
– Дякую, вибач, там щось сталося, – відповів Дан та таки попрямував до Зої.
Б’янка рушила за Даном. Вона також помітила обличчя Зої та вирішила з’ясувати, у чому справа.
– Але ж це несправедливо! – обурювалася Зої. – Де написано у Положенні конкурсу команд черлідерів, що люди з протезами не допускаються до конкурсу?! – ледь не кричала Зої.
– Є скарга на вашу команду, ми мали відреагувати, – пояснював чоловік.
– Добре, попри все, ми виступили та ми хочемо почути свої оцінки! – мовила Зої.
– Але це нечесно!
– Яка різниця, чи має учасник команди протези?!
– Ця команда виступила найкраще! – почали казати капітани інших команд та черлідери, які зібралися довкола.
Б’янка одразу увімкнула камеру та покликала журналістів, які були присутні на заході.
– Це порушення прав людини! – заявила Б’янка. Вона знала, що означає, коли тебе дискримінують через стан здоров’я, і заява одного з членів журі була для неї особистою образою.
– Ми готові оголосити результати, – відповів голова журі.
Усі затихли та чекали на оцінки. Чоловік взяв мікрофон. Було видно, що слова йому давалися дуже непросто. Учасники розуміли, що команда «Орлиці» має перемогти, бо їх виступ включав підтримки, які не змогла б зробити жодна команда.
Оголошені оцінки, дійсно, були найвищими. Одразу ж почувся галас, радісні крики, але Зої, члени її команди та й інші учасники змагання були напруженими, бо команду «Орлиць» не назвали переможцями. Їх виступ був останнім, після них не було нікого, всі оцінки попередніх команд було оголошено.
– То перемогли «Орлиці»? – запитала капітан команди «Діамант», які за оцінками були на другому місці, і її найбільше цікавило, хто ж посів перше місце.
Зої взяла за руку Дана. Вийшло, що він хотів допомогти та зробив більше, ніж потрібно було, але саме через нього команда може програти.
– Ні. Ми вимушені дискваліфікувати команду, бо у виступі брали участь учасники, які не є членами команди, – мовив чоловік у мікрофон, витираючи чоло.
– Вуууу! – почулося з трибун.
– То й що! Вони гідно виступили. Ніхто й не помітив, що хлопці не є членами команди, – мовила капітан черлідерів «Діамант».
– У регламенті чітко написані вимоги до фізичного здоров’я учасників, ми не маємо права наражати учасниць команди на небезпеку, коли їх підкидає інвалід! Ми маємо дбати про безпеку змагань! Тому ми змушені дискваліфікувати команду «Орлиці» за порушення умов регламенту, – гучно мовив чоловік та зрозумів, що сказав щось не те.
Слово «інвалід» наче іржавий ніж проштиркнуло серце Дана. Зої відчула його біль та стиснула його руку ще сильніше.
З трибун почулися незадоволені крики.
– Суддю на мило!
– Так нечесно!
– Сам ти інвалід! Спробуй зробити хоч щось з того, що зробив той хлопець! – доносилися з трибун.
– Перше місце посіла команда «Діамант»! Друге місце виборола команда черлідерів «Дикі качки»! Третє місце дісталося команді «Енерджайзер»! – оголошував чоловік, намагаючись перекричати натовп.
Далі сталося те, чого не очікував ніхто...