Розділ 16. Підступні бурульки

Розділ 16. Підступні бурульки 

Петро ввечері прийшов до кімнати Дерека читати казку. Але чоловік приніс не тільки книгу, а й цукорницю. 
- Що це? - здивовано запитав Дерек.
- Будемо з тобою смакувати бурульки? - тихо запитав Петро та підморгнув по-змовницьки.
- Буруль...?! - ледь не на всю кімнату закричав Дерек та підскочив на ліжку.
- Тиш-ш-ш, - зупинив малого Петро, приклавши пальця до рота.
- А вона тут? - запитав хлопчик та кивнув на цукорницю.
- Ні. Ми зараз візьмемо свіженьку та екологічно чисту, - мовив Петро та відкрив вікно. - Тільки нікому не кажи.
- Навіть мамі? - перепитав Дерек.
- Їй у першу чергу не треба знати, - мовив Петро та дістав з даху дві бурульки. - Тримай. 
Петро відкрив цукорницю, вмокнув бурульку в цукор та відправив до рота. Чоловік аж прикрив очі, бо то був не просто смак льоду з цукром, то був смак дитинства.
Дерек й собі вмокнув бурульку в цукор та почав її смоктати, як цукерку.
- Сма-а-ачно, - виніс свій вердикт Дерек.
- А тепер казку і спати, - мовив Петро, коли побачив, що малий щасливий, бо таки спробував ту бурульку. Чоловік прочитав Дереку кілька казок і з чистою совістю ліг спати. 
Майкл до ночі листувався з Анет. Він врахував різницю у часі та вразив дівчинку своїми фото та відео. Майкл намагався знімати так, щоб Агата не потрапляла в кадр, бо саме через її фото він отримав титул "бабій".
Зої втомилася та заснула одразу ж після вечері. Дан сидів у своєму гаджеті, аби організувати усе для своєї красуні. Хотів він втілити ще одну свою мрію. Хотів танцювати з руданкою і так, аби запам'ятався той танець.
Вранці на Петра чекала несподіванка. Дерек спустився до сніданку, тримаючись за горло та з хриплим голосом.
- Таки нагодував дитину тими бурульками?! - суворо мовила Сніжана.
Петро опустив очі, бо ніколи не брехав дружині. Стан Дерека видав його цілком і повністю.
- Треба ж було додуматися? Тепер йди шукати молоко з медом. Ще не вистачало, аби температура піднялася. Після сніданку піди до ресторану та запитай про народні засоби від кашлю, - мовила Сніжана.
Зої прокинулася пізно. За вікном була картинка, наче з її улюбленої казки. Раніше та казка здавалася такою фантастичною та нереальною, а тепер вона бачить ті кучугури снігу, дерева у білих капелюхах, витончені сніжинки. Вона щоразу думала про те, що їй неймовірно пощастило зустріти Дана. Саме завдяки йому вона щаслива. Саме завдяки йому має родину, яка любить її та її молодших братів.
Після сніданку Петро з Дереком лишилися у будинку лікуватися, а усі інші разом зі Златою, Костею та дітьми пішли кататися на лижах. Майкл був у захваті. Він забув про телефон, який не випускав з рук, аби зробити гарний кадр. Лижі повністю захопили його. Зої боялася висоти та не обирала надто високих маршрутів для спуску з гори. 
Щасливі, з яскравим рум'янцем та гарним настроєм усі пішли обідати після гірських катань. До обіду долучилися і Дерек з Петром. Чоловіку дали стільки порад та ліків, що він вирішив випробувати майже всі. Петро запарив гірський мох, аби не було кашлю та не боліло горло. Додав у тепле молоко жир з ягнятка, аби Дерек швидко одужав. Малий пив усе, аби тільки швидше одужати та долучитися до всіх.
За обідом Дерек знову змусив усіх розсміятися.
- Я зробив важливий висновок. Бурульки дуже смачні, але підступні. Тепер я розумію, чому їх не їдять так часто. Обіцяю, що більше не буду їх їсти, - мовив малий, поклавши руку на серце.
От як можна не любити це маленьке диво?