Розділ 10.3 Приперлася

Розділ 10.3 Приперлася

Після навчальної частини Зої пішла на репетицію. Вона вирішила одразу ж розповісти про пропозицію Б’янки та те, що керівництво університету все погодило та чекає від них феєричного виступу.

Як завжди серед присутніх не було Олівії та однієї з її подружок, яка також брала участь у команді. Зої не стала чекати на капітана, бо було невідомо, чи вона взагалі прийде, та поділилася інформацією з усіма. Дівчата були в захваті. Тренеру також сподобалася ідея та він нагадав, що це велика відповідальність та нема коли розслаблятися. Містер Тернер розумів, що реклама піде на користь іміджу університету та їх команді. Тільки треба було щось вирішувати з капітаном. Він не міг особисто ініціювати питання позбавлення Олівії статусу капітана. Це б мало вигляд помсти через з те, що вона на нього намовляла, але й терпіти її регулярні запізнення, пропуски та постійні фокуси вже не було сили. Містер Тернер вирішив, що обов’язково піде до керівництва університету та проситиме врегулювати питання з капітаном, бо був впевнений, що учасниці команди самі готові позбавитися такого капітана.

– Дівчата, а якщо ми зробимо ось такий елемент, – запропонувала Зої один із трюків, який робила сама та він би чудово доповнив їх виступ.

– Важкий, але ефектний. Треба спробувати. Якщо хоча б четверо з нас його зможуть виконати, то й цього буде достатньо, – підтримала Зої Мія.

– Хто, хто, а чорна дупа не буде вирішувати, що буде робити команда, а що ні! – почувся позаду голос Олівії.

– Приперлася таки, – почулося від когось з дівчат.

– Вибачся негайно, Олівіє! – наполягла Зої. – Ти не маєш права принижувати Мію!

Мія дуже важко сприймала шпильки щодо її кольору шкіри. В університеті було багато дівчат з шоколадним кольором шкіри, але її колір був не шоколадний, а темніший. Вона була гарною, мала чудову фігуру та гострий розум. Олівія ненавиділа усіх гарних дівчат та намагалася вколоти кожну.

– А що я не так сказала? – огризнулася Олівія. – Цей елемент ми не будемо робити. Він заскладний.

– Заскладний для тебе, але якщо ми потренуємося, то навчимося. Він гарно вписується у загальну програму, – не змовчала Мія.

– А ти розумієшся на програмі, обгоріла головешка? – з презирством запитала Олівія.

– Олівіє, досить! Ти не маєш ніякого права принижувати членів команди. Капітан має згуртовувати, підтримувати, а не приносити розбрат, – мовила Зої.

– Ой, а ти знаєш, що має робити капітан? Тобі далеко до цього статусу і ти ніколи не займеш моє місце! – мовила Олівія.

– Олівіє, в ти не забагато на себе береш? – втрутилася Еріка. – Ми тебе обрали капітаном, але ми можемо й іншого капітана обрати.

– Точно! Геть Олівію!

– Правильно! Вона нас тільки вниз тягне!

– Треба обирати іншого капітана! – загула вся команда.

– Ви всі – нездари! Та ви без мене ні на що не здатні! – визвірилася Олівія.

– Якщо команда бажає, то можна ініціювати вибори іншого капітана, – втрутився містер Тернер.

– І хто ж наважиться бути капітаном після мене? – гонорова запитала Олівія.

– Я голосую за Зої! – першою почала Еріка.

– І мій голос за Зої! – підтримала її Мія.

– Зої!

– Зої!

– Зої! – лунали голоси з усіх сторін.

Учасники розуміли, що команді потрібен лідер, який дбатиме про усіх та показуватиме власний приклад. Олівія тільки вважала себе зіркою. Її здібності були посередніми.

– Та ви без мене нічого не зробите! Ви ні на що не здатні! Мій тато не фінансуватиме оновлення форми! – репетувала Олівія, розкриваючи карти.

– Нам не потрібне те фінансування. У нас буде нова форма й без тебе! І у рекламі нас знімуть, і  капітан у нас буде найкращий, не те що ти! – відрізала Мія.

– Замовкни, чор...! – не встигла закінчити Олівія, як Мія хлюпнула водою у її обличчя з пляшечки.

– Олівіє, негайно залиши тренувальну залу! Ти вже не капітан команди. Тебе дискваліфіковано за поведінку. Я сьогодні ж напишу про твою ганебну поведінку, – втрутився містер Тернер.

– Я буду скаржитися! Ви ще дізнаєтеся! – горланила білявка, пінячись.

– Олівіє, залиш зал, чи тобі допомогти вийти? – мовила Зої. – Ти витрачаєш наш час. Нас необхідно готувати нову програму.

– Я! Я! – далі продовжувала привертати увагу Олівія, але на неї вже ніхто не звертав увагу. Усі відчули якесь полегшення, здихавшись Олівії. Команда стала дружною, як ніколи, бо одноголосно обрала Зої. Навіть дівчата, яких Олівія вважала своїми подругами, її не підтримали, а віддали свій голос Зої. Звісно, що вони також хотіли б зніматися у рекламі, але й їх достатньо дістала білявиста жаба.