Розділ 2.2 Двійки

Розділ 2.2 Двійки

Хлопці повернулися задоволені. Крім хот-догів та соку Майкл тримав свій відремонтований телефон.

– Ось решта, – відповів хлопчик, коли роздав усім хот-доги. – Він, як новенький!

– Це добре, – відповів Богдан, відкушуючи шматок хот-дога. Він звернув увагу, що тут була решта за його хот-дог і сік. За замовлення для себе і брата Майкл заплатив зі своїх грошей.

– Ти кажеш, що ненавидиш математику, але ж он і решту приніс правильну, – почав Богдан.

– Мене спочатку покликав той чоловік, щоб я забрав телефон, а решту я порахував на телефоні, – чесно зізнався хлопець.

– Бачиш, але ж правильно потім гроші перерахував, – не здавався Дан.

– Довелося. Тричі збирався, – сумно відповів Майкл, жуючи хот-дог. – Ненавиджу математику. Вона нудна.

– А знаєш, математика не така нудна, як тобі здається, і взагалі не складна, – мовив Дан.

– Та ну! Нудна нудятина! – не погодився Майкл.

– Поглянь, у мене є п’ять двійок. Які знаки необхідно поставити між ними, щоб отримати результат один? – запитав Дан та дав Майклу в руки планшет з прикладом.

– Хм... Не розумію, – щиро зізнався Майкл, допиваючи сік.

– Поглянь тут ми можемо поставити знак «плюс», це перша дія, а тут ділення, скільки у нас вийде? – запитав Дан.

– Ого! Прикольно! – вигукнув Майкл, вловивши ідею. – А тут треба взяти ці двійки в дужки, бо спочатку необхідно виконувати дії, множення та ділення, а нам же потрібно спочатку додати, – відповів Майкл.

– Молодець! А кажеш, що математика нудна, – усміхаючись, мовив Дан, бо помітив цікавість в очах Майкла.

– Тут потрібно так, а тут мінус, – бурмотів собі під ніс Майкл. – Вийшло! Результат – один.

– А тепер спробуй вирішити це ж завдання, але необхідно отримати результат два.

– Добре! – із захватом відповів хлопчик.

Майкл був настільки захоплений вирішенням прикладів, що й не помітив, як Дан спинив автівку поряд з їх будинком, а продовжував розмірковувати над прикладами. Навіть молодший брат підказував ідеї з заднього сидіння, дивлячись у проміжок між кріслами.

– Вийшло! – з гордістю відповів Майкл та показав Дану планшет з розставленими знаками.

– Чудово! – відповів Богдан.

– Дякую тобі за все. І за телефон, і за те, що виручив мене з однокласниками, і за те, що підвіз нас, і за математику. Ось, – мовив Майкл та дістав з кишені гроші.

– Ні, не треба. Я щиро хотів тобі допомогти. Ти ж сам бачив, що з мене за ремонт телефона ніхто гроші не взяв, а за хот-дог і сік ти розрахувався сам, – відповів Богдан.

– Але за все треба платити. Ніщо не падає з неба безплатно, – мовив Майкл надто по-дорослому.

– То й тобі буде плата. Ти маєш вирішити усі приклади так, щоб за умови п’яти двійок отримати результати три, чотири, п’ять і так до десяти. Це буде твоя плата, – мовив Богдан.

– А як ти дізнаєшся, що я розв’язав приклади? – запитав Майкл. Йому сподобалося спілкуватися з Даном.

– Запиши мій номер. Ти відповіді скинеш сюди. І якщо виникатимуть якісь проблеми, то телефонуй, я спробую допомогти, – мовив Дан.

Майкл швидко записав номер.

– Нам Зої забороняє спілкуватися з незнайомцями, але ти – класний. Вона каже, що з нею навчаються тільки одні придурки, а не хлопці, але тебе вона точно недооцінила, – мовив Майкл. – Дякую тобі за все. Я обов’язково вирішу приклади, – пообіцяв Майкл та вийшов з автівки, аби відкрити двері для молодшого брата.

Хлопці пішли до свого будиночка, помахавши на прощання, а на душі в Богдана стало дуже тепло. Хороші брати в Зої. Хороші.

Звісно, що як тільки старша сестра повернулася, Майкл та Дерек наввипередки почали розповідати про Дана.

Зої спочатку нагримала на Майкла, що розмовляли з незнайомцем, ще й у його машину сіли, але чим більше слухала розповідь братів, тим цікавіше їй ставало. Коли Майкл показав, що цілий вечір вирішував приклади з п’ятьма двійками, намагаючись отримати бажаний результат, то Зої взагалі була спантеличена. Вона попросила ще раз описати зовнішність незнайомця та перебирала у голові усі можливі варіанти. За цим описом не підходив ніхто! Єдине, що її насторожило – дорога машина, яку, як їй здалося, вона вже бачила біля їхнього будиночка.

Провівши ще одну бесіду з братами та нагодувавши їх вечерею, Зої пішла до своєї кімнати, вклавши братів у ліжечка. Їй самій було цікаво вирішити ті приклади з п’ятьма двійками, чим вона й зайнялася перед сном, замість того, щоб постити відео у соціальних мережах.

Майкл був трохи ображений, що Зої на нього насварилася. Він же все чесно розповів. Його захопило розв’язування прикладів, що він не спинився та продовжив їх виконувати, щоб отримати результати до двадцяти. Єдине, що трохи мучило Майкла – він завжди та усім ділився з сестрою, але не розповів, що Дан дав номер телефону, бо хлопчик наперед знав, що Зої заборонить спілкуватися з ним. Вона така!