Розділ 1.3 Готовий

Розділ 1.3 Готовий

Богдан поглянув на останні рухи, які виконала Зої та вирішив, що сьогодні ж зателефонує лікарю та спробує втілити свою мрію.

Після виступу до Зої підійшов якийсь манірний блондин та вкрив дівчину рушником. Кілька чоловіків, плескаючи у долоні, підійшли до Зої. З їхніх рухів, Богдан зрозумів, що вони запрошували дівчину до свого свята. Банан знову напружився, а серце швидше забилося. Зої усміхнулася, але заперечно похитала головою. Через деякий час блондин, який був із Зої завантажив півсферу на якій виступала Зої, у пікап, і вони разом рушили. Богдан не втримався та поїхав за машиною. Йому було цікаво, де живе дівчина та хто такі Майк та Дерек.

Пікап зупинився біля невеликого будиночка в одному з кварталів. Зої вийшла з автівки та пішла до свого дому. Двері відчинив хлопець-школяр, дуже схожий очима та усмішкою на Зої. Дівчина обійняла його та зникла за дверима. Банан зафіксував адресу та подивився інформацію про цей будинок. Власником виявився Чак МакКоннел. Також, була інформація, що чоловік здає це житло.

Богдан, усміхаючись та пригадуючи кожну деталь виступу Зої, повернувся додому. Він вже й забув, як дещо зіпсував газон сусідів, через те, що не зміг виїхати. Побачивши сусіда на вулиці, неподалік гаража, Богдан вже приготувався до виправдань.

– Привіт, вибач, що заблокував тобі виїзд. Просто то моя подружка приїхала. Така гаряча, що всю спину мені подряпала. Я чув, що ти сигналив, але на той момент точно нам було не до цього, – дещо винувато мовив чоловік.

– Привіт, це ти пробач, що я зіпсував твій газон. Мені терміново треба було їхати, і я не міг чекати, – відповів Богдан.

– Та біс з тим газоном. Нова трава виросте, – мовив чоловік. – Якщо хочеш, заходь на пиво.

– Дякую за пропозицію, – відповів Богдан та видихнув, зрадівши, що не довелося з'ясовувати стосунки.

Богдан, серед списку номерів, знайшов номер лікаря та, поглянувши на годинник, який показував пізній час, таки натиснув на кнопку виклику.

– Богдане? – дещо стривожено запитав чоловік, прийнявши виклик. – Привіт! Що сталося?

– Добрий вечір, вірніше, доброї ночі, професоре. Знаєте, я подумав, що ви були праві. Я хочу пройти обстеження знову та готовий пристати на вашу пропозицію. Я розумію ризики, але готовий, – впевнено мовив Богдан.

– Добре. Я радий, що ти наважився. Приїжджай післязавтра. Зробимо знову знімок та обстеження, – мовив чоловік. – Чую твій запал у голосі та впевнений, що у нас все вийде.

– Дякую, – відповів Богдан. – Буду. На добраніч.

– Добраніч.

Богдан погортав ще соцмережі з фотографіями Зої та заснув. Йому наснився сон, де вони разом з Зої танцюють. Вона щиро йому усміхалася, а він тримав її у своїх обіймах.

Наступного дня Богдан не мав їхати до університету, але захотів побачити Зої. На стоянці він знову побачив тих самих хлопців, які оточили Люка.

– Все, бро! Я домовився, – гонорово мовив блондин. – Зої буде виступати на моєму дні народження.

– У-у-у! – одразу ж загули хлопці.

– Приватний танець від Зої на день народження? Гарний подарунок, – мовив хтось з присутніх.

– Я ж казав, що отримую усе, що хочу, – самовпевнено кинув Люк, а Богдан з усієї сили вдарив долонями по керму, бо був безсилим у цій ситуації...