Благодійні вечори з аукціонами мали дуже гарний вигляд на екранах, в основному в серіалах, бо на більшість сторонніх не пускали, а самі гості не дуже прагнули все те висвітлювати, бо комусь там може бути цікаво. В серіалах показували цікавезні розмови, чиїсь інтриги і ввічливі сварки, танці з чоловіками мрії і жінками всього життя. А про те, що спочатку потрібно пройтись і просто зі всіма привітатися, ніде не говорилось. Навіть Шепп в своїх інструкціях якось забула сказати про це.
І доволи швидко Аліні стало нудно. Безкінечні імені і обличчя злились в голові у щось яскраве з темними вкрапленнями чоловічих надто класичних костюмів. Рідкими, бо Руслан на цьому святі виявився одним з небагатьох унікумів, а більшість чоловіків були хоч і в костюмах, але дуже вже різних кольорів, в більшості світлих, а іноді таких яскравих, що очі різало. Творчі люди, щоб його. Та й жінки часто в тій яскравості не уступали. Аліна навіть запідозрила, що примудрилася пропустити щось в модних тенденціях.
Коли життєрадісний Руслан нарешті находився і навіть не забув сказати, що це були в основному ті, кого знати Аліні дуже корисно, їй хотілося десь сісти посидіти, а краще зустріти хрещену фею, котра замість туфлів на підборах вручить чудові кросівки, чи хоча б туфлі без підборів. Відвикла вона від цих клятих підборів, тренуватися потрібно було.
— Це таки робота, — сказала Аліна, помилувавшись гарним столиком на тонкій ніжці, на нього хоча б опертися можна було б.
— Ага. Я бабусю з чотирнадцяти років іноді сіпроводжував. Вона тоді все ще була обличчям сім’ї, а таскати з собою сторонніх чоловіків, котрі і так діставали своїми спробами змусити стареньку чимось їм допомогти, бо вони ж красиві, не хотіла. Ось і залишалися родичі. Більшість зайняті постійно. Мій старший брат взагалі не хотів нікуди ходити, так що я попадався їй на очі часто.
— Ти з собою брав якусь гру, ховався в куточку і тихо розважався?
— Якось під столом ховався, але це через дівчинку було, котру не можна ображати, а сама вона не розуміла, що я не її персональна лялька. Потім вона, на мою радість, закохалася в когось іншого і не забула підійти сказати мені про це.
— Бідний і нещасний, — похитала Аліна головою.
Не дивно, що він такий самовпевнений, якщо за ним з чотирнадцяти років так впадають. І прищів у нього мабуть не було. Жодного.
— Багатий і знаменитий.
Руслан посміхнувся, а потім виявилося, що щось про підбори і довге ходіння він все-таки знав. Бо довів Аліну до диванчиків коло пальми, де вона хвилин десять посиділа, розважаючи похмуру незнайомку вислуховуванням розмови про когось невірного.
Ну, покивати Аліні було не важко.
Потім заграла музика, всі зарухались, а Руслан, наче магічним чином опинився поруч.
— Цей теж невірний, — зі знанням діла сказала незнайомка.
Аліна їй подякувала за експертну думку, сказала «допобачення» і пішла собі.
— Ти надто добра, — повторив вкотре Руслан.
— Та то було навіть цікаво. Тепер знаю, що якийсь Петер Кріп той іще самовпевнений довбень, разом зі своїми спробами знайти музу. А невідомий чоловік був такий лапочка, тільки геть невірний.
— Петер довбень, — легко підтвердив Руслан. — З’явиться, покажу. До нього краще не наближатися, бо весь наш офіс заполонять букети, плюшеві ведмеді і сріблясте невідомо що. Я так уже двох секретарок рятував, а одну проектну менеджерку. На побачення в відомі місця водив, інакше він би не відчепився зі своїми дивними проявами симпатії.
— Сріблясте невідомо що мене зацікавило, — признала Аліна.
— Воно нікому не подобається і ніхто не зрозумів що це.
— Потрібно було спитати.
— У Петера? Та ні за що на світі.
Аліна фиркнула.
І далі вечір став навіть цікавішим. З’явився ведучий, котрий час від часу щось пояснював. Були танці і розмови з дійсно цікавими людьми, хоч і не завжди професійно цікавими. Потім навіть кілька мілких дронів літати стали, не наближаючись до гостей. Мабуть хтось вирішив, що цей вечір потрібно обов’язково висвітлити. Особливо ту частину, де аукціон. Потрібно ж суспільству знати які дивні речі деякі люди згодні купувати, якщо воно заради доброчинності.
А іще була якась дивна жіночка, котра свердлила Аліну невдоволеним поглядом. Можливо бідна закохалася в Руслана.
Або Аліна зайняла омріяне нею місце поряд з Оленою Шепп.
Але відчуття, що щось буде, росло і ширилось і це робило вечір навіть цікавішим.
— Ти насправді екстремалка, — пробурчала Кітті, коли Аліна перед дзеркалом в туалеті поділилася з нею цим спостереженням.