Твій особистий борг

Нові карти долі

Данило заїхав на парковку медичного центру, заглушив двигун і кілька секунд просто дивився на свої руки, що стискали кермо. Розірвані кісточки пальців під медичним пластирем майже не боліли. Вся його сутність, усе єство прагнули назад — до Лізи, до її теплої квартири й того відчайдушного, чесного ранкового поцілунку. Він дав слово. Він приїхав, щоб обірвати цей ланцюг обов'язку і нарешті стати вільним.

Він піднявся на третій поверх, впевнено пройшов коридором і тихо зачинив двері палати.

Віра сиділа на ліжку, обхопивши коліна здоровою рукою. Вона виглядала ще блідішою, ніж учора, а під очима залягли глибокі тіні. Побачивши Данила, вона не ворухнулася, лише важко зітхнула. Корсак зробив крок уперед, збираючись почати ту саму найважчу розмову, але не встиг він і слова сказати, як Віра підняла на нього свої повні тривоги очі й тихо вимовила:

— Даню... Я вагітна.

Данило застиг на місці, наче отримав розряд струму прямо в серце. Слова застрягли в горлі. Весь світ навколо нього на секунду перетворився на глуху, вакуумну порожнечу.

— Що?... — прохрипів він, відчуваючи, як земля йде з-під ніг.

— Вранці мені стало зовсім кепсько, — Віра опустила голову, і одна сльоза повільно покотилася по її блідій щоці. — Сильно нудило, тиск упав, лікарі злякалися, що це ускладнення після поранення або шоку від пожежі. Вони зробили повне, додаткове обстеження, взяли аналізи... і аналізи показали вагітність. Термін зовсім маленький, Даню. Кілька тижнів. Це... це твоя дитина. Та сама ніч, ще до того, як усе це кримінальне пекло з Грачем почалося.

Данило зніяковів. Уперше у своєму дорослому, прорахованому кримінальному житті він абсолютно не знав, що сказати. Усі його заготовлені фрази, вся його сталева рішучість і чесність розбилися об це єдине слово — «вагітна». Перед очима миттєво спалахнула Ліза, її сонні очі на порозі, її футболка і шепіт... І майже одночасно повернувся нічний кошмар, де він намагався грати в правильного батька й нареченого, випалюючи власну душу до тла.

Корсак судомно випустив повітря крізь зуби, підійшов до ліжка і повільно опустився на стілець поруч. Він заплющив очі на кілька секунд, борючись із диким внутрішнім хаосом, а потім відкрив їх. Погляд його світлих очей був повний неймовірного суму, але в ньому більше не було брехні. Він збирався бути чесним до кінця. Навіть зараз.

— Віро... — він м'яко, але без колишнього тепла взяв її здорову долоню у свої великі руки. Його голос звучав глухо і важко. — Я не стану тобі брехати. Особливо тепер. Я зніяковів, я не очікував цього... але я маю сказати тобі правду. Я не можу бути з тобою. Я не можу жити з тобою під одним дахом і вдавати твого чоловіка.

Віра здригнулася, підвела на нього повні болю очі, але Данило не відвів погляду.

— Наша дитина... вона ні в чому не матиме потреби, присягаюся тобі своїм життям, — чітко й вагомо продовжив він, і метал у його голосі повернув ситуації реальність. — Я викуплю для вас найкращий будинок у цьому місті. Я дам йому своє прізвище, я буду допомагати, виховувати, забезпечу до кінця днів і захищу від будь-якого бруду цього світу. Мої хлопці й Артур пильнуватимуть кожен ваш крок. Але бути з тобою як чоловік я не можу. Я не люблю тебе так, як має чоловік любити жінку. Я кохаю іншу, Віро. Я кохаю Лізу Громову. І якщо я залишуся з тобою тільки через дитину та почуття обов'язку, я зроблю нещасними нас усіх. І тебе, і малюка, і себе.

Віра повільно забрала свою руку з його долонь. Вона не почала кричати чи битися в істериці — дитбудинкове минуле навчило її тримати навіть такі удари долі. Вона лише заплющила очі, дозволяючи сльозам вільно текти по щоках.

Він очікував на сльози. Очікував на тихий, пригнічений розпач.

Натомість Віра раптом закинула голову й голосно, істерично розсміялася. Цей сміх, що ехом відбивався від білих лікарняних стін, пахнув не радістю, а чистим, випаленим божевіллям.

— Вагітна?! Боже, Даню, який же ти кретин! — вона різко витерла зморшку під оком здоровою рукою, і її обличчя миттєво перекосилося від дикої, прихованої злості. — Я пожартувала! Ніякої вагітності немає! Лікарі просто перевіряли тиск! Я хотіла втримати тебе, дурню! Хотіла подивитися, наскільки далеко зайде твій хвалений дитбудинковий обов'язок. Але бачу, що вже пізно. Наша «свята совість» остаточно здала позиції заради доньки колектора.

Данило застиг, і його світлі очі миттєво налилися кривавою, дикою люттю. Кісточки пальців під медичним пластиром напружилися до тріску.

— Ти з глузду з'їхала, Віро?! — рикнув він, роблячи крок до її ліжка, і метал у його голосі міг би різати скло. — Такими речами не жартують! Я приїхав сюди розставити крапки як чесний чоловік, а ти влаштовуєш цей брудний цирк?!

— Чесний чоловік?! — Віра підхопилася з ліжка, повністю ігноруючи біль у пораненій руці, і зробила крок йому назустріч. Вся її багаторічна солідарність, весь її спокій миттєво згоріли в полум'ї агресії та образи. — Ти приїхав викинути мене на смітник, Корсак! Після всього, що я для тебе зробила! Після того, як моя квартира згоріла, а я отримала кулю через твої розбірки! Ти міняєш мене на цю чистеньку ляльку Громову?!

— Замовкни, Віро! — Данило стиснув зуби так, що щелепа заходила ходуром.

— Не замовкну! — виплюнула вона йому в обличчя, і її очі палали такою жорстокістю, якої він у ній ніколи не бачив. — Дивись тільки, Данька, щоб ти потім не прибіг до мене назад на колінах, коли твоя солодка Лізочка витре об тебе ноги й покине! Подивися на себе у дзеркало! Ти для неї застарий! Ти кримінальний вовк із купою шрамів і брудним минулим, а вона виросла на шовкових простирадлах! Їй просто зараз цікаво з тобою. Перший досвід, адреналін, твоя брутальність, небезпечні ігри — дівчинку потягнуло на «поганих хлопців»!

Вона боляче ткнула здоровим пальцем у його груди, важко дихаючи від люті:

— А що буде потім, га? Що буде за кілька місяців, коли цей романтичний бруд закінчиться? Чи захоче твою жорстокість до світу терпіти ця правильна принцеса? Коли вона побачить, як твої хлопці заливають когось бетоном або вибивають зуби? Вона зневажатиме тебе, Даню! Вона злякається твого справжнього обличчя і втече, залишаючи тебе гнити у твоєму власному пеклі! Ти для неї — просто пройдений етап, іграшка для лоскотання нервів!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше